Відродження українців через «Просвіту»

Так, саме відродженння. Тому, що українці завжди були освіченою нацією, сягаючи далеких, давніх віків. Для прикладу, якщо Анна, київська князівна, вийшовши заміж за короля Франції була достатньо освічена, то король на місці підпису ставив значки. Але з часів монголо-татарської навали Українську державу почали роздирати і поневолювати різні загарбники.

В умовах колоніального поневолення, заснована 8 грудня у Львові, «Просвіта» об’єднала довкола себе кращих представників галицької інтелігенції – священиків, науковців, політиків, вчителів, медиків, правників і діячів усіх сфер життєдіяльності. Вони поширювали ідею національного відродження серед мільйонів українців. Члени «Просвіти» засновували повсюди читальні, а при них – крамниці, рільничо-господарські спілки, молочарні, позичкові каси. «Просвіта» стала символом держави.

Косівська «Просвіта»

Відродженню нації жертовно віддавали себе і просвітяни колишнього Косівського повіту. У своїй краєзнавчій статті під назвою «Просвіта будила національну свідомість», надрукованій у газеті «Рідне слово» за 18 грудня 2003 року, краєзнавець Ігор Пелипейко писав, що перші читальні «Просвіти» були створені у таких населених пунктах: с. Космач — 1896 рік, м. Кути. с. Москалівка (нинішня частина Косова) — 1897, с. Тюдів – 1898, с. Старий Косів – 1899, с. Розтоки – 1900, села Кобаки, Рожнів, Нижній Березів, Шешори, Старі Кути – 1901, м. Косів – 1903, села Смодна, Пістинь, Прокурава – 1904, села Вижній Березів, Микитинці – 1905, села Бабин, Малий Рожен, Люча – 1906, села Баня-Березів, Соколівка, Текуча, Яворів – 1907, с. Брустури – 1908, с. Рожнів — 1910, с. Акрешори — 1912.

Про «Просвіту» в Старих Кутах, газета «Свобода» за 1903 рік. Прислав Богдан Павлюк

Зазнавши переслідувань польських, московських, австрійських, а особливо більшовицьких поневолювачів, «Просвіта» вижила. Свою діяльність просвітянські осередки почали відновлювати на початку 1989 року як осередки Товариства української мови ім. Тараса Шевченка, згодом перейменованого у Всеукраїнське товариство «Просвіта» ім. Тараса Шевченка.

Першим головою Косівського районного об’єднання був Ігор Пелипейко, а з 1990 року – Богдан Радиш. В цей період регулярно проводяться різні просвітянські заходи по національному відродженню.

В жовтні 2008 року головою Косівського районного об’єднання «Просвіта» було обрано Богдана Глібчука. З його ініціативи і під безпосереднім керівництвом побудовано перший на Прикарпатті пам’ятник українцеві №1 20-го століття, засновнику ОУН, полковнику Євгену Коновальцю в с. Старі Кути, який був відкритий при велилюдному зібранні 10 січня 2010 року. Пам’ятник був побудований на зібрані кошти громади с. Старі Кути та небайдужих мешканців Косівщини.

З ініціативи члена правління Косівської «Просвіти», відомого дослідника боротьби УПА на Гуцульщині, відомого вченого в галузі тваринництва Василя Гуменюка, за участю просвітян і національно свідомих громадян в Пістинському лісі, на місці героїчної загибелі легендарного повстанця «Недобитого» в нерівному бою з «московською бандою», що їхала на облаву, побудовано меморіал його пам’яті.

«Просвіта» — активісти Косова:
Іван Кабин, Василь Шкурган, Володимир Тутуруш, Микола Фокшей, Любов Дощук, Анна Богдан, Богдан Радиш, Соня Кіндра, Зіновій Библюк, Василь Негрич.

Створено та відновлено роботу ряду осередків. В с. Нижній Березів відновлено сільський осередок, у якому налагоджено роботу народного театру. В Косівській дитячій школі мистецтв створено осередок «Просвіти» з викладачів при активному залученні дітей.

В травні 2018 року відновлено роботу сільського осередку в с. Брустури. Ця подія знакова тим, що його очолив молодий священик Василь Петращук та активним членом став голова Косівської районної ради Павло Ванджурак. Впродовж багатьох років організовуються в школах і закладах культури виїзні просвітянські лекції відомих просвітян області: заслуженого лікаря України Євгена Романи шина, депутата Верховної Ради України, письменника Дмитра Захарука, Марії Пахолок, Петра Арсенича та інших.

Члени осередків «Просвіти» Косівщини постійно беруть участь у відзначенні національних, пам’ятних дат відомих постатей національно-визвольної боротьби. Так з вересня 2017 року за ініціативи просвітян започатковано щорічне відзначення дати народження генерала СБ ОУН Миколи Арсенича, в його рідному селі Нижній Березів.

Разом з працівниками Косівської центральної районної бібліотеки та відділу культури РДА проводяться заходи національного та культурного спрямування. Зокрема вшанування пам’яті Тараса Шевченка, Івана Франка, Михайла Павлика, Тараса Мельничука, Василя Стуса.

З Косівським осередком НТШ проводяться наукові конференції. Створені нові секції напрямків просвітянської роботи, а саме: відновлення племінної роботи в галузі тваринництва (Василь Гуменюк), впровадження альтернативних джерел електроенергії (Григорій Бойчук). Випускається часопис районного об’єднання «Рідне слово».

В умовах сьогодення, а саме: московської агресії та пандемії коронавірусу, українська нація має об’єднуватись, продовжувати побудову справжньої Української держави, виховувати в дітей, молоді національну свідомість (як показують реалії в частини вона є: активна участь в Майданах і героїчному захисті України на Сході проти московсько-фашистських загарбників).

Проте, в багатьох випадках, спостерігається роз’єднання, особливо в час місцевих виборів, коли політична боротьба розсіює українців по партіях і починається взаємне поборювання. Окремі політики, відстоюючи свої бізнесові інтереси, прикриваються національними лозунгами і вносять розбрат між людьми.

Але будемо надіятись на здоровий глузд, пам’ятаючи про одвічну боротьбу наших дідів, батьків, сьогоднішніх героїв за вільну, незалежну Українську Державу, і об’єднання Української нації буде. Вірю в це!

А тепер хочу привітати всіх просвітян із 152-річницею з часу заснування «Просвіти». Бажаю здоров’я, всіх благ, наснаги в побудові Української держави.

Слава Україні! Слава нації!

Богдан Глібчук
Голова Косівського РО « Просвіта»