Вшанування пам’яті Патріарха Володимира (Романюка) в с. Хімчині
14 липня у с. Хімчині вшанували пам’ять Святійшого Патріарха Володимира (Романюка) — у 25 річницю упокоєння.
Його загадкова смерть не лише спричинила душевний біль віруючих незалежної Української Православної Церкви, а й сколихнула весь світ. Адже день похорону його Святості — 18 липня 1995 року — увійшов в історію Української держави як «чорний вівторок». Світ здригнувся, спостерігаючи відеокадри, як для труни з прахом Патріарха роблять місце на асфальтованій доріжці. З того часу минуло багато років. Пригасли пристрасті, загоїлись тілесні рани, та могила багатолітнього політв’язня, незламного борця за вільну Україну, духовного провідника біля стін Святої Софії і досі не дає нам спокою.
Ще за життя на долю, борця за духовну незалежність українців і прав людини випало чимало випробувань.
Сьогодні ми складаємо свою шану та подяку за той великий внесок в утвердження помісної Православної Церкви України, який зробив Патріарх Володимир під час свого складного, проте сповненого віри й любові до рідного краю життя.
«Ми віримо, що кожен народ є вибраний Богом для виконання своєї місії на землі. І віримо також, що кожна нація має свій духовний Єрусалим, а таким Єрусалимом у нас є Київ», — промовив отець Володимир Романюк на своїй єпископській хіротонії у 1990 році. Ці слова надією освітлювали серця православних вірних. А вже через три роки він стане Патріархом Київським і всієї Руси-України.
Заходи зі вшанування пам’яті його Святості розпочалися біля пам’ятника Патріархові Володимиру (Романюкові), що у місті Косові. Після цього Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Юліан відслужив літію за спокій його душі у співслужінні духовенства очолив панахиду в музеї-садибі Патріарха Володимира в селі Хімчині та благословив відкриття духовно-мистецького дійства.
Архіпастир наголосив, що Святійшогого Патріарха завжди вирізняли серед інших його простота, щирість і любов. Його Преосвященство зазначив, що найкраще вшанування Патріарха Володимира, — це коли ми й наступні покоління будемо виконувати ті заповіти, які він проніс крізь Голгофу власного життя.
Опісля Керуючий Коломийською Єпархією нагородив подяками людей, які найбільше долучились до відзначення пам’яті Святійшого Патріарха Володимира.
Зворушливі слова промов лунали від запрошених гостей: керуючої справами Рожнівської ОТГ Галини Іванівни Кіщук; голови районного Братства УПА, учасника визвольних змагань, хорунжого «Спартака», побратима Патріарха Володимира — Петра Андрійовича Підлетейчука та в. о. старости села Хімчина Василя Петровича Розвадовського.
У культурно-мистецькій частині заходу вшанування взяли участь: солісти районного Будинку культури — Михайло Строїч і Тетяна Бойчук, ансамбль бандуристок «Сонячна струна» Косівської ДШМ (керівник Світлана Лазован), трембітарі БК с. Річки (керівник Микола Грепіняк), квартет БК ім. А.Красовського Рожнівської ОТГ (керівник Василь Пилип’юк), дует у складі Любові Свирид і Наталії Чурко, народний аматорський хор БК с. Хімчина (керівник Наталія Коханюк). Вірші Василя Струка та Тетяни Домашенко читали: Надія Рубаняк, Оксана Шкрібляк, Оксана Федчук та Марина Шушельницька.
На завершення пам’ятного заходу присутні мали можливість оглянути експозицію особистих речей, книг, облачень та фотографій Патріарха Володимира (Романюка) в музеї-садибі.
На жаль, патріаршество Владики було коротким — трохи більше півтора року. І хоч його земне служіння було завершене, ми віримо, що його Святість продовжує молитись за втілену мрію, над якою він також ревно трудився, — за незалежну Православну Церкву України.
Висловлюємо щиру подяку всім, хто добрим словом і молитвою долучився, щоб віддати честь і шану Великому синові України — Патріархові Володимиру (Романюку).
Оксана ФЕДЧУК,
директор музею садиби Патріарха Володимира в с. Хімчині.
«Гуцульський край», №31, 31.07.2020 року
