Хто вкрав гроші: страйки шахтарів ЛНР
На території так званої “Луганської народної республіки” розпочались акції протесту працівниками шахт «Ніканор-Нова» та «Комсомольська», де окрім економічних вимог невдовзі можуть прозвучати і політичні.
Зараз шахтар на окупованій території отримує близько 7500 гривень, коли при аналогічній роботі на підконтрольних Україні територіях можна заробити в середньому близько 15 тис. грн, тобто в два рази більше. На деяких приватних шахтах у Львівській області можна отримувати близько 25 тисяч гривень – усе залежить від досвіду та стажу.
Заборгованості по заробітній платі для шахтарів, що працюють на окупованих територіях, – не рідкість. Ще з 2014 року працівники стабільно не можуть отримати кошти за відпрацьовані попередні два місяці, інколи цей розрив досягає трьох або чотирьох місяців.
Усе це вже призвело до невдоволення шахтарів та посилення руху серед них і, особливо, членів їх сімей, яке цілком можна назвати «ностальгією» за не такими й далекими часами. І основна думка навряд втішить керівництво республік: «При Україні було краще і чи не помилилися ми в 2014 році, голосуючи за народні республіки, в яких від цього слова тільки одна назва?»
Причому, усе це стає настільки масовим, що починає нагадувати якийсь «флешмоб» в соціальних мережах, поширення якого відбувається «стаханівськими темпами».
Воно й зрозуміло, адже проблеми у всіх однакові. Чому так? У результаті реструктуризації в т. зв. «ЛНР» закриваються всі неприбуткові шахти, а їх, між іншим – 23.
Розвиток подій дуже нагадує класичне: «низи не хочуть – верхи не можуть». І це логічно – в ситуації, коли керівництво т. зв. «ЛНР» для шахтарів не робить практично нічого, їхнє терпіння зводиться нанівець. Де чекати нових вогнищ напруженості? На думку «Донбаського кейсу», найбільша ймовірність нових протестів на шахтах «Вахрушеве», «Білоріченська» та «ім. Фрунзе», причому вона досить висока.
Словом, небезпечну гру затіяли керівники ЛНР, адже одним з наслідків «силового вирішення» в ході страйку в Антрациті стали вперше висунуті політичні вимоги. Так до загального страйку або ж чогось значно серйознішого залишилося недовго.
Тим паче, що через блокування соцмереж люди масово навчилися користуватися VPN, і відвідуваність сторінок, які висвітлювали події на шахті, тільки збільшилася.
Те ж саме відбувається і зараз, гірники читають і думають: «А й справді, навіщо було від України відділятися?
