Великдень в Старих Кутах
Великдень – це одне з найвеличніших свят нашого села.
Цього дня з нетерпінням чекають і дорослі, і малі. Але в зв’язку з епідемією, в цьому році такої святковості не буде. Але так як ми християни і хочемо добра всім, тим більше на таке урочисте свято, то люди будуть в себе вдома святити паску Йорданською водою.
Саме посвячення Паски дуже урочисте. Під спів «Христос Воскрес» люди радіють, що дочекали такої святковості. Дівчата з корогвами в вишитих сорочках і вперезані в наші старокутські запаски, хлопці у вишитих сорочках несуть образ Ісуса Христа, хор співає, дзвінкі дзвони дзвонять, священик світить Паску і не пропустить ні одної людини, щоб не побажав їй добра в цьому році – все це наш старокутський Великдень. Додому йти не хочеться.
На ці свята стараються приїхати додому всі, кого доля занесла в інші куточки України. Після освячення паски християни, сідаючи за стіл моляться, а вже потім дістають з кошика всього освяченого. Бажають кожному дочекати до наступного року.
Христос Воскрес, радіймо діти
Біжім у поле й садок
Збираймо зіллячко і квіти
Кладім на Божий Хрест вінок.На нас погляне Божа Мати
Радіючи з святих небес
Давайте знов співаймо діти
Христос Воскрес, Христос Воскрес.Нехай бринять і пахнуть квіти
Нехай почує Божий рай
Як на землі радіють діти
І звеселяють рідний край
Цей віршик запам’ятав Сенюк Петро Петрович, (1944–2018 р.р) з художньої книжки, яку йому дав в дитинстві прочитати Бойчук Володимир Михайлович (Паранько Владзьо 1942 р. н.), яка була видана приблизно в 20 роках минулого століття.
Прислала Марія Сенюк