«Врятуємо гірську школу — врятуємо Карпати»

Усі знають, але замовчують те, що шкільна освіта опинилась у глибокій кризі. Щоб випускникам загальноосвітніх шкіл успішно скласти ЗНО, потрібні дві освіти (одна державна, друга — від репетиторів, платна, яка непосильна для більшості батьків). Ще зберігається велика кількість предметів. Випускники і батьки у відчаї: у школі вчать те, що не потрібно у житті. Крім того, старшокласники, які проживають у віддалених гірських місцевостях без транспортної доступності, позбавлені і репетиторства, бо протягом світлого дня не мають можливості добратися на відстані 20–30 кілометрів до районного центру, де переважно знаходяться репетитори, і повернутися додому.

Згідно з програмою діяльності уряду задля рівного доступу до якісної шкільної освіти передбачено створення умов для такої мережі шкіл, яка буде спроможна надавати якісну освіту всім дітям, незалежно від місця їхнього проживання, зокрема й опорні школи та мережа профільних шкіл із забезпеченням підвезення учнів до них.

Але як бути дітям, які живуть у горах без транспортної доступності? Вони мають проживати у пришкільних інтернатах (гуртожитках) шкіл, які забезпечують якісне навчання. Починаючи від 1945 року до сьогодні, семирічний, згодом восьмирічний і середній всеобуч здійснювався у гірській місцевості завдяки функціонуванню пришкільних інтернатів.

На жаль, у 90-х роках минулого століття, у час гіперінфляції, відбулося нищення дошкільних і позашкільних закладів, пришкільних інтернатів. Так, у Косівському районі з 19-ти пришкільних інтернатів залишився тільки один. Зате середніх шкіл збільшилося з 12 до 22. Тепер є проблема з наповнюваністю старших класів, але немає пришкільних інтернатів. У зв’язку з рідкорозселеністю і великою територією у гірській місцевості необхідні опорні і профільні школи з пришкільними інтернатами (гуртожитками).

Обнадіює вирішення цієї та інших проблем в освіті реалізація державної програми, підготовленої на виконання указу президента України від 22.07.2019р. №543/2019 «Про розвиток регіону українських Карпат». Створення умов для сталого розвитку Карпат повинно сприяти оновленню освітнього середовища закладів загальної середньої освіти. Крім проблем в освіті, навчальні заклади в горах мають чимало своїх регіональних труднощів. Це природно-кліматичні умови: гірська місцевість, бездоріжжя, проблеми з транспортом (здебільшого його відсутність у зв’язку з транспортною недоступністю), велика кількість опадів, що призводить до повеней, снігові замети, вітровії та ін.). Усе це ускладнює відвідування учнями школи.

Разом з цим, на функціонування, не говорячи про розвиток закладів освіти, негативно впливає економічна слабкість гірських районів (їх власні доходи в межах 10%). Тому щороку не вистачає коштів на заробітну плату обслуговуючому персоналу, на утримання шкіл (освітлення, опалення, ремонт приміщень та ін.). Досі в школах пічне опалення, немає теплих вбиралень. Усе це негативно впливає на здоров’я дітей.

Через безробіття працездатні горяни масово виїжджають на заробітки. До роботи в домашньому господарстві, яке стало засобом виживання, залучають підлітків і старшокласників.

В останні десятиліття у Карпатах склалася складна ситуація. Внаслідок хижацького, самовільного і санкціонованого вирубування лісів залишились захаращені лісосіки. Не проводять посадки лісу. Разом з кліматичними катаклізмами це завдало великої шкоди лісам і довкіллю. Всихають дерева, міліють річки, рідшають, а то й зникають види рослин і тварин.

Хто збереже для майбутніх поколінь те, що ще можна врятувати в Карпатах? Відповідь однозначна: підростаюче покоління горян. Стало аксіомою: «Врятуємо гірську школу — врятуємо Карпати». Радує те, що у важливому урядовому документі звертають увагу на диспропорцію у якості освіти між міськими та сільськими школами, що призводить до нерівності можливостей учнів. Може, тепер чиновники всіх рівнів повернуться обличчям до сільських, зокрема й до гірських шкіл.

На Івано-Франківщині функціонують 245 гірських шкіл (третина шкіл області), які не мають жодної опорної школи. Причина полягає у тому, що директор опорної школи фізично не в змозі забезпечити керівництво філіями на відстані 10–15 кілометрів без транспортної доступності.

З викладених вище проблем випливають першочергові завдання для гірської школи: забезпечення фінансування з державного бюджету (щорічне передбачення у Бюджетному кодексі адресних базової і додаткової дотацій), створення мережі опорних шкіл з необов’язковою реорганізацією шкіл I-ІІ ступенів у філії, підвищення якості навчання і підготовки учнів до господарсько-трудової діяльності в гірських умовах (тваринництво, зокрема вівчарство, лісівництво, деревообробництво, зокрема художні ремесла, організація туризму та ін.), не виключаючи навчання в університетах.

Вже другий рік впроваджують програму «Нова українська школа» на засадах дитиноцентризму, педагогіки партнерства, компентентісно орієнтованого навчання. Але вчителі, які будуть навчати п’ятикласників, не спішать готуватися, щоб працювати по-новому. МОН України запропонувало оновлені освітні програми для 5–9 класів, до яких можна вносити зміни, маючи відповідний методичний супровід на перехідний період до 2027 року.

Підготувати додатки до оновлених освітніх програм передусім покликані інститути НАПН України, університети, обласні інститути післядипломної педагогічної освіти. Схоже, що вони цураються шкіл, бо, крім планових підручників, нічого нового не підготували для вчителів і учнів 5–11 класів на перехідний період. Якщо немає можливості видати паперові матеріали, то кожна школа охоче придбає електронний варіант.

Поки що науково-дослідна лабораторія «Гуцульська етнопедагогіка і гуцульщинознавство» НАПН України за сприяння департаменту освіти і науки та молодіжної політики ОДА (директор В.Є.Кімакович) видала для гірських шкіл області науково-методичний збірник «Вчені горяни — гірській школі» і науково-методичний посібник «Математична компетентність», автор якого — М.МАстаф’єва. Марія Миколаївна — кандидат фізико-математичних наук, доцент Київського університету імені Бориса Грінченка, провела в своїй рідній гірській Яворівській школі дослідно-експериментальну роботу з впровадження компетентнісного підходу в процесі навчання математики учнів 5–9 класів. Учителі-методисти школи Лідія Лесюк і Марія Рибчук стали активними учасниками експерименту.

Важливо, що в результаті цієї співпраці підготували цікаві матеріали до посібника «Математична компетентність».

Якби аналоги цьому видавали у кожному районі України, то освітяни сміливо брали б участь у міжнародному дослідженні якості освіти РІЗА. У згаданих вище посібниках наскрізні лінії спрямовані на впровадження компетентностей і використання регіонального етнографічного компонента (бойківщинознавства, гуцульщинознавства та ін.). У серпні 2019 року за активної участі відділу освіти Косівської РДА (начальник В.Я.Козьменчук), обкому профспілки працівників освіти і науки (голова М.М.Габорак), Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (ректор І.Є.Цепенда) НДЛ провела регіональну науково-практичну конференцію «Розбудова нової української школи в гірській місцевості Івано-Франківщини».

Усе це в сукупності забезпечить готовність випускників гірської школи до праці, до життя у гірській місцевості. Вони збережуть Карпати як перлину України і Європи.

Петро Лосюк,
член-кореспондент НАПН України, кандидат педагогічних наук, народний вчитель України.

«Гуцульський край», №45, 8.11.2019 року