Вшанували 100-річчя Дмитра Білінчука-«Хмари»
10 жовтня у Косівському музеї визвольної боротьби на Гуцульщині відбувся захід, присвячений сторіччю воїна УПА Дмитра Дмитровича Білінчука (псевдо «Хмара») і збройного підпілля революційної ОУН. Дмитро Білінчук народився 1.11.1919 р. у селі Жаб’є-Ільці (нині — с-ще Верховина). Закатований 8 квітня (за іншими даними — 24 червня) 1953 р. у Лук’янівській тюрмі МДБ (м.Київ).
Він провів у підпіллі майже 12 років (з червня 1941 по 24.05.1952 р.), був командиром чоти в сотні ім.Богуна, сотенним сотні ім.Б.Хмельницького, учасником рейду в Румунію 1949 р., а на завершальному етапі (1950–52 рр.) — райпровідником збройного підпілля ОУН Косівського району і, окрім всього іншого, ще й фотолітописцем боротьби за волю України на Ґуцульщині та прилеглих територіях.
Для вшанування відомого повстанця із фондів музею його працівники спеціально виготовили стенд кращих світлин (25 екз.) 1942-51 рр., які у хронологічній послідовності висвітлюють різні аспекти змагу за незалежність як особисто «Хмари», так і його побратимів.
Вступним словом дійство відкрила завідувач музею Людмила Луканюк. Вона окреслила сказане вище і для озвучення основних, відомих на цей час біографічних даних Д. Білінчука-«Хмари» запросила до виступу дослідника світлин УПА Василя Гуменюка з Яворова.
У своїй докладній і цікавій доповіді оповідач окреслив життєвий шлях повстанця Д.Білінчука і його трьох побратимів (Миколи Харука-«Вихора», Петра Столащука-«Вільхи» і Василя Столащука-«Шагая») від народження Д.Білінчука до його арешту 24.05.1952 р. в лісі між селами Шешори і Прокурава за участі зрадників Романа Тучака-«Кірова» і Миколи Ільницького-«Кузнєца». Під час цієї розповіді В.Гуменюку допомагали чотири учениці школи №2 м.Косова (керівник — вчителька української мови Уляна Костинюк), декламуючи вірші поета-повстанця Зиновія Сердюка, присвячені УПА.
Зі спогадами про бойового побратима виступив голова Косівського районного Братства ветеранів УПА Петро Підлетейчук-«Спартак», якому судилося контактувати з Д.Білінчуком не лише в підпіллі, але й провести деякий час у камері смертників Лук’янівської тюрми МДБ, звідки його друг відійшов у вічність 1953 р. Цю розповідь присутні на дійстві ветерани і свідки визвольної боротьби 40–50-х років XX ст, депутати різних рівнів (Дмитро Гладун, Петро Пліхтяк та інші), учні та всі зацікавлені учасники дійства слухали, затамувавши подих…
На завершення зустрічі Людмила Луканюк розповіла присутнім, що значну роботу зі вшанування пам’яті свого стрийка здійснив його племінник — письменник і кіносценарист, номінант на здобуття Шевченківської премії Василь Портяк, який планував взяти участь у пошануванні 100-річчя «Хмари», але раптово і неочікувано відійшов у вічність. Пам’ять про полеглих за волю України, а також письменника Василя Портяка присутні вшанували хвилиною мовчання.
Василь ГУМЕНЮК.
«Гуцульський край», №44, 1.11.2019 року
