Поза політикою: чому молодь не йде на вибори?
Україна знову на порозі серйозних змін. Питання у тому, в чиїх руках ці зміни і чого очікувати після парламентських виборів 2019-го?
Відповідно до даних соціологічної служби Центру Разумкова, лише третя частина української молоді активно бере участь у виборах, а згідно з дослідженнями громадських організацій, більшість молодих людей навіть не цікавиться змінами, які відбуваються у країні. Чому така невтішна статистика?
Насправді причин є кілька. Перша і найсуттєвіша — люди не бачать сенсу в тому, щоб віддати свій голос. Сучасна молодь не має бажання обирати «менше зло» і бачить усіх політиків продажними лицемірами, а достойних кандидатів немає. Для багатьох є очевидним ще й те, що голосування зовсім нічого не вирішує, адже справжній вибір роблять за них.
Постає запитання: чому все-таки треба виконати свій громадянський обов’язок і не залишити бюлетень порожнім? Коли молода людина ставить його собі, то не завжди може відповісти, адже нам бракує належної політичної культури, яка б стимулювала бути свідомим громадянином. Нині молодь навряд чи до пуття тямить щось у політичних силах: праві чи ліві (хіба шкарпетки!), ліберали, демократи, комуністи… То що говорити про хоч якийсь аналіз політичних програм чи курсів? Це ті причини, які засіли глибоко в організмі держави і суспільства, і їхні витоки треба шукати в освіті.
Південноафриканський правозахисник, політик і юрист, президент ПАР з 1994 по 1999 рік одного разу сказав: «Освіта — це наймогутніша зброя, яку ви можете використовувати, щоб змінити світ». Українцям не треба змінювати відразу цілий світ.
Головна наша мета — змінити себе, провести реформи і вийти таким чином на новий рівень життя. Ми є частиною великого світу, а щоб змінити щось навколо, треба почати із себе. Та чи використовує влада цю наймогутнішу зброю, щоб спонукати до змін молодь, суспільство і, зрештою, всю країну?
Політика нецікава для школяра, чому тоді вона має бути цікавою, наприклад, для студента? Всі добре пам’ятаємо, коли благали батьків перемкнути новини на мультфільми (ото вже нецікаво було дивитися на однаково пишновидих можновладців у однакових костюмах, які завжди говорять одне і те ж). Тому ще змалку такі важливі віхи існування держави стали для багатьох із нас порожнім звуком, чули завжди лиш одне: навколо самі проблеми, а знайти винуватого — місія нездійснена і нездійсненна.
У школі ми мали факультатив політінформації, так це принаймні називалося. Що найцікавіше, тривав він тільки один семестр, а було це, на хвилинку, в другому класі! Досі пам’ятаю, як на заняття ми готували сіренькі інформаційні повідомлення, вирізані з газет, зі світу такої невідомої та оповитої таємничим шармом політики. Тоді вперше дізналася, хто такий президент, прем’єр-міністр, що таке вибори. Опісля ніхто конструктивно до цієї теми не повертався. Питання політичної грамотності гостро нависло над сучасною молоддю і грає вирішальну роль.
Ще один важливий момент — недосвідченість молодої людини. Несформована система вимог до кандидатів і розмаїття агресивної реклами збивають із пантелику навіть критично налаштованих виборців. Звідси — розгубленість і повне небажання покидати зону комфорту в пошуках відповідей на численні запитання замість того, щоб мізкувати над реалізацією свого потенціалу, варіантами заробітку та, що найсумніше, — втіленням двох останніх десь за межами України та її проблем. Серед інших причин ігнорування виборів — відсутність молодих сил у політиці, виснаженість суспільства війною, фінансовою скрутою, корупцією, а також певні технічні моменти на кшталт реєстрації за місцем проживання.
Так, з’ясувавши причини проблеми, треба шукати шляхи поліпшення становища. Окрім очевидних — реформа освітньої сфери, інтенсивна просвіта, — можна всіляко заохочувати до голосування. Наприклад, у європейських країнах і США партії мають так звані «молодіжні крила», які працюють із молоддю, залучають її до політичних процесів у країні. А про важливість участі в голосуваннях у Сполучених Штатах навіть співають пісні. Відомі актори Леонардо ді Капріо та Бред Пітт записали відеозвернення про те, чому важливо голосувати. Співачка Beyonce на концертах теж закликає не ігнорувати вибори. У нас такий досвід теж є. Чи буде така «політика» дієвою, дізнаємося зовсім скоро.
А поки Україна стоїть на порозі великих змін і, на превеликий жаль, їхня доля у руках політиків і тих, хто поза політикою.
Анастасія Шкурган,
студентка факультету журналістики Львівського національного університету ім.І. Франка.
«Гуцульський край», №26, 28.06.2019 року