У високості плідних життєвих літ
Косівщина славна в Україні відомими і талановитими постатями. Однією із них є Катерина Романівна Сусак, яка користується заслуженою повагою і шаною не тільки серед наших краян, а й у широких колах творчої та освітянської інтелігенції Івано-Франківщини, Львова, Києва і всієї України.
Вона — заслужений працівник освіти України, ініціатор створення і перший ректор Косівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва, член Спілки майстрів народного мистецтва України та Наукового товариства імені Тараса Шевченка, лауреат Всеукраїнської галузевої премії (1999) і районної премії ім. О.Соломченка (2003), учасник III Всесвітнього форуму українців (серпень 2001, м. Київ), II Всеукраїнського з’їзду працівників освіти (жовтень 2001, м. Київ), делегат III з’їзду Національної спілки майстрів народного мистецтва України (листопад 2004, м. Київ) і делегат Міжнародного форуму українських жіночих організацій (серпень 2011, м. Львів), активний учасник Клубу інтелігенції ім. І.Пелипейка, РО «Просвіти», голова Косівської міської організації Союзу українок.
Своєю багаторічною педагогічною діяльністю, відповідальністю і стратегією керівника К.Р.Сусак вписала визначальні сторінки в історію Косівської мистецької школи.
Майбутній педагог і мисткиня народилася на Снятинщині, в селі Попельниках. Після закінчення університету доля привела її на мальовничу Гуцульщину, де працювала вчителем хімії і біології у Великому Рожині, заступником директора з навчальної частини у Старокосівській восьмирічці.
У серпні 1969 року стала заступником директора з навчальної і виховної роботи Косівського технікуму народних художніх промислів ім. В.І.Касіяна, де послідовно і впевнено пройшла щаблі професійного зростання, працюючи на посадах викладача, заступника директора, директора, ректора. Понад 18 років очолювала роботу навчального закладу, що за цей період увійшов у десяток кращих мистецьких закладів СРСР, був четвертим за рейтингом в Україні (після вищих мистецьких), змінював статус (училище, технікум, коледж, інститут).
Творчий потенціал К.Р.Сусак як педагога і керівника сприяв успішному виходу навчального закладу в широкий соціокультурний простір України, сміливо заявляючи про удосконалення і досягнення традиційної мистецької школи, що розвивається на основі народного мистецтва Гуцульщини. Період її керівництва позначений активізацією творчої діяльності викладачів і студентів, проведенням творчих зустрічей з майстрами народного мистецтва, організацією експедиційно-пошукової роботи, виставкової діяльності, зокрема участі у обласних, всеукраїнських і всесоюзних виставках. Творчі роботи студентів того часу удостоєні срібних, бронзових медалей і грошових премій.
Як очільник закладу, Катерина Романівна згуртувала і зміцнила викладацький колектив, підвищила йото кваліфікаційний рівень, започаткувала наукову роботу, удосконалила навчальний процес.
Стараннями директора, турботою і постійним вболіванням за своїх підлеглих поліпшились умови праці та побуту викладачів і студентів, завершилося спорудження житлового будинку, в якому 20 викладачів отримали квартири.
Освітянська праця Катерини Романівни пошанована цілою низкою високих урядових нагород, зокрема, медалі «За доблесну працю» (1970), нагрудного значка «За заслуги в галузі середньої спеціальної освіти СРСР» (1975), медалі «Ветеран праці» (1984), ордена Дружби народів (1986). Визнана Людиною року із присвоєнням почесного звання «Заслужений працівник народної освіти України» (1996), лауреат «Всеукраїнської галузевої премії» (1999), отримала відзнаку «2000 років Різдва Христа» (2000), орден княгині Ольги III ступеня (2001), визнана Жінкою року серед жінок України, зайнятих в політиці, культурі, бізнесі та науці (2006), пошанована відзнакою за особистий внесок у збереження і розвиток народного мистецтва «За збереження народної культури» (2009), медаллю «За заслуги перед Прикарпаттям» (2014).
К.Р.Сусак займається дослідницько-пошуковою, науковою діяльністю, вона відома як автор друкованих праць і наукових статей, доповідач наукових конференцій, керівник та організатор багатьох мистецьких акцій, працює творчо як майстриня художньої вишивки.
Катерина Сусак зробила вагомий внесок у вивчення вишивального мистецтва Гуцульщини і Покуття та методичну роботу кафедри вишивки й моделювання одягу.
Найбільш значний її науковий доробок — навчальний посібник «Українське народне вишивання. Техніка, методологія, методика» (у співавторстві з Н.Кириченко-Стеф’юк). Презентація книги відбулася у Музеї народного мистецтва Києво-Печерської лаври під егідою голови Фонду Олеся Гончара — Роланда Франка (внука І. Франка) та його заступника Івана Драча. Видання отримало високу оцінку спеціалістів, художників, дизайнерів, видавців і всіх поціновувачів мистецької культури нашого народу.
Книга увійшла до фондів усіх наукових бібліотек в Україні, а також поповнила зарубіжні бібліотеки: Симона Петлюри у Франції (Париж), Конгресову бібліотеку США (Вашингтон), російську національну бібліотеку (Санкт-Петербург) та інші. К.Сусак — також співавтор колективної праці «Гуцульська вишивка», яка 2010 року вийшла друком на замовлення посла Франції Жана Поля Везіана. На XVII Міжнародному форумі книговидавців (Львів, 2010 р.) книга «Гуцульська вишивка» увійшла до числа переможців конкурсу «Найкраща книга XVII форуму видавців» і дістала персональну відзнаку членів журі.
Катерина Сусак належить до тих людей, які не лише пишаються культурними здобутками своїх предків, бачать у них своє минуле. Вона докладає зусиль, щоб на цьому міцному національному фундаменті будувати позбавлене космополітизму сучасне й майбутнє мистецтво.
К.Р.Сусак і сьогодні плідно працює над дослідженням і збереженням традицій краю, відродженням пам’яті про непересічних, найобдарованіших людей Гуцульщини.
Напередодні Вербної неділі, 17 квітня, Катерина Романівна відзначила свій високий ювілей. Із цієї нагоди щиро зичимо Вам, шановна колего, Учителю, наставнице, мисткине, найперше — міцного-міцного здоров’я. А ще — снаги до життя й натхнення, вдячності тих, кому впродовж багатьох років передавали свій досвід і знання. Нехай весняні зозулі у цей квітневий час накують Вам ще багато літ у Божій ласці та опіці.
Аделя Григорук
та всі члени Клубу інтелігенції ім. І.Пелипейка.
«Гуцульський край», №16, 19.04.2019 року