І нехай весь світ зачекає — у Яремчанському музеї пройшла справжня чайна церемонія

Мало хто сьогодні не чув про чайні церемонії — дійство насолоди напою з чайних листків, тихої неквапливої бесіди. Для когось це щось таємниче, складне та екзотичне з ароматом далекого сходу. А для майстра чайної церемонії, як Тарас Пасимок з косівської «Підпільної Чайної» — це робота, улюблена справа життя, хобі й філософія.

Досить оригінальний захід для нашого краю, китайська чайна церемонія, організували представники Яремчанського музею етнографії та екології карпатського краю, де у неділю, 23 грудня й було її проведено.

Бажаючим долучитись до тонкої й складної чайної справи майстер з чотирирічним стажем професійного чаювання Тарас Пасимок підготував для частування чотирьох видів справжнього китайського чаю — пуерів та улунів.

Під час неквапливого заварювання кожного з запропонованих і обраних чаїв, майстер вів неквапливу бесіду про особливості чаю та різних традицій його куштування, історію чаювання та відповідав на питання присутніх.

Про себе Тарас Пасимок розповів, що завжди любив чай і пив його у великих кількостях, купуючи в супермаркетах. Першу чайну церемонію йому провели друзі в Тернополі в 2015 році, — і з того часу вже почав пити й розуміти чай на зовсім іншому рівні. За цей час прочитано десятки статтей та книг, переглянуто сотні відео і фільмів на чайну тему. Кількість проведених ним чайних церемоній за три роки порахувати дуже важко, але явно кількість вже перевалила за 1000! Згодом Тарас Пасимок познайомився із відомою косівською чаєманкою та мандрівницею Марічкою Туранською — разом вони поглиблювали свої чайні знання. Протягом 2015–2018 років він досить серйозно зайнявся чайною темою.

«За цей час мені вдалося познайомитись із купою чудових і світлих людей, професіоналів в цій справі, котрі багато мене навчили в плані якісного китайського чаю та загалом чайної культури і церемонії, посуду та багатьох інших важливих штук!», — каже майстер.

Отож, чай є традиційним напоєм у Китаї та вживається щоденно. Щоправда, сімейне чаювання у сучасних реаліях стає скоріш традицією та способом відмітити єднання родини за нагодою будь-якого свята. При цьому чай (зазвичай — зелений) заварюється у великому чайнику (порцеляновому, фаянсовому або глиняному) одразу на всю родину, розливається по чашкам або піалам, з котрих і випивається.

Людина, котрій налили чай може виразити свою вдячність, постукавши по столу три рази зігнутими вказівним та середнім пальцем. Цей звичай розповсюджений у Південному Китаї (наприклад, у Гонконзі); в інших районах Китаю цього звичаю, як правило, не притримуються.

Загалом, у Китаї існують безліч різноманітних способів заварювання чаю в залежності від обставин чаювання, достатку учасників та різновидів заварювального чаю. Наприклад, зелений чай ніжніший, ніж улун або чорний чай, тому для заварки використовують менш гарячу воду.

Під час чайної церемонії, Тарас Пасимок використовував два способи заварювання чаю — у чайнику з ісінської глини на 350 мл та у спеціальній чашці з кришкою чаоу (гайвань).

Чайник не лише слугує прикрасою, але і допомагає «округлити» смак чаю. Заварювання в ісінскому чайнику використовують як для індивідуального чаювання, так і в більш формальних ситуаціях, наприклад, для пригощання гостей. А заварювання в чаоу застосовують, коли потрібно скуштувати чай, наприклад, при купівлі. У таких випадках важливо зберегти нейтральний смак чаю; необхідно також мати можливість подивитись на заварювальні листки чаю та понюхати їх. Цим способом заварювання користуються також для повсякденного чаювання, хоча його можна використовувати й у деяких формальних ситуаціях.

Щодо чаїв, які пощастило скуштувати охочім, то улун — напівферментований чай, що у китайській класифікації займає проміжне місце між зеленим і «червоним» (тобто чорним) чаями. При обробці улун ферментується не весь чайний лист, а лише його краї та частина поверхні, тому улун зберігає у собі властивості як зеленого — яскравий аромат, та і червоного — насичений смак. Історія улунів налічує близько 300–400 років і чай цього виду використовується під час церемонії «гун фу ча».

Чай пуер — постферментований чай, один з найдорожчих сортів чаю в світі. Відрізняється специфічною технологією виробництва: зібране листя, оброблені до рівня зеленого чаю, піддаються процедурі мікробної ферментації — природному або штучному (прискореному) старінню. Ферментація відбувається під дією цвілевих грибів роду Аспергилл Цікаво, що чай пуер зазвичай продається у пресованому вигляді.

Майстер розповів, що справжній китайський чай має строк придатності не більше шести місяців, окрім, звичайно, спеціальних сортів, які закопуються у землю і з кожним роком стають ціннішими. Кожну порцію чаю можна заварювати від 3 до 10 разів та головне — заварений чай необхідно пити одразу, адже настояний декілька годин, а то й днів чай перетворюється на отруту для організму.

Сама ж чайна церемонія у Яремчанському музеї допомогла зробити низку відкриттів. Час плинув непомітно за невимушеною розмовою з майстром та смакуванням напою, що ароматом та смаком розкрився по-новому й особливо, але залишаючи за собою ще багато загадок.

Автор тексту Інна Мішуровська. Фото Оксана Соловчук. Газета «Яремчанський Вісник»