Чого чекати далі?

В Україні існують передумови для ускладнення епідемічної ситуації щодо сибірської виразки, яка є особливо небезпечною інфекцією.

Вперше за чотири роки зафіксовано випадок захворювання людини на сибірку в Одеській області в жовтні цього року. На території Івано-Франківщини нараховується 179 стаціонарно неблагополучних пунктів у 14 районах.

Останній випадок сибірки серед людей було зареєстровано в Коломийському районі в 1946 році. Це небезпечне інфекційне захворювання, при його легеневій формі летальність досягає 100%, за кишкової — 50%, а за шкірної — 10–20%. Сибірська виразка може стати черговим захворюванням після ботулізму, лептоспірозу, сказу і досі не переможеної африканської чуми свиней.

Людина заражається від хворої травоїдної тварини через пошкоджену (навіть мікротравмою) шкіру або слизові оболонки під час обробки туш, через контакт із ґрунтом, зараженим спорами сибірської виразки (під час виконання земляних робіт). А також шляхом приготування і вживання їжі з м’яса хворих тварин. Сибірська виразка передається шляхом вдихання її спор, а також через укус комах (комарів, мух, ґедзів). Від людини до людини (контактним шляхом) захворювання не передається.

Середня тривалість інкубаційного періоду — 2–3 дні, можливі коливання від кількох годин до 8–14 діб. Захворювання починається гостро: в перші години температура тіла різко підвищується до 38–40°С, у людини виникає слабкість. Зараження крові (сепсис) може розвинутися унаслідок будь-якого способу зараження.

Ознаки сибірки: сильний головний біль; висока температура; загальне нездужання; карбункул зі швидким наростанням набряку та свербіж (за ураження шкіри); сильний колючий біль у грудях, задуха (у разі легеневої форми); діарея з домішками крові, ріжучий біль у животі, блювота з домішками крові (у разі кишкової форми).

Якщо лікування розпочати вчасно, хворі одужують. У рідкісних випадках перебіг хвороби ускладнюється кишковою, легеневою або септичною формами, тоді захворювання має важкий перебіг і може призвести до смерті хворого.

Лікування здійснюють виключно в умовах стаціонару. За найменшої підозри на будь-яку форму зараження — потрібна негайна госпіталізація.

З метою недопущення захворювання на сибірку необхідно зважати на такі рекомендації:

• купувати м’ясо та м’ясопродукти лише в місцях, де якість продуктів контролюють;
• люди, які переробляють і реалізують м’ясо, м’ясопродукти чи будь-яку тваринницьку сировину, зобов’язані дотримуватися належних гігієнічних норм;
• дотримуватися виконання ветеринарно-санітарних правил під час догляду за тваринами;
• забій домашньої худоби здійснювати лише з дозволу ветпрацівників.

З дотримання правил профілактики необхідно: здійснювати щеплення тварин проти сибірки, вести контроль щодо недопущення захворюваності. Дотримання таких елементарних вимог зменшить ризик захворіти на цю небезпечну недугу.

Г. Юрнюк,
лікар-епідеміолог Косівської міжрайонної філії ДУ «ІФОЛЦМОЗУ».

«Гуцульський край», №47, 23.11.2018 року