Насильство в сім’ї

27 Листопада, 2018 · Влада

7 січня 2018 р. набрав чинності Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству», яким внесено зміни до ЗУ «Про безоплатну правову допомогу». Зокрема, розширено доступ до безоплатної вторинної правової допомоги для осіб, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а також — для дітей.

Право на безоплатну вторинну правову допомогу мають найбільш чутливі та соціально незахищені категорії осіб: діти-сироти, ветерани війни та особи, на яких поширюється дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (у том числі й учасники АТО), малозабезпечені, люди з інвалідністю, переселенці та особи, які претендують на отримання статусу внутрішньо переміщеної особи, біженці та інші.

Із внесеними законодавчими змінами право на всі види БВПД отримали й особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі.

Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», особою, яка постраждала від домашнього насильства, є будь-яка особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.

Домашнє насильство — діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сімТ чи в межах місця проживання, або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» зазначає, що особою, яка постраждала від насильства за ознакою статі, є особа, яка зазнала насильства за ознакою статі.

Насильство за ознакою статі — діяння, спрямовані проти осіб через їхню стать, або поширені в суспільстві звичаї чи традиції (стереотипні уявлення про соціальні функції (становище, обов’язки тощо) жінок і чоловіків), або діяння, що стосуються переважно осіб певної статі чи торкаються їх непропорційно, які завдають фізичної, сексуальної, психологічної або економічної шкоди чи страждань, включаючи погрози таких дій, у публічному або приватному житті.

Документами, що підтверджують належність постраждалих осіб до суб’єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу, можуть бути, зокрема:

витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, у якому міститься інформація про вчинення злочину, пов’язаного з насильством;
талон-повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, пов’язаного з насильством, виданий уповноваженим підрозділом органу Національної поліції;
копія протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
копія постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з насильством;
копія заяви до суду про видачу або продовження обмежувального припису стосовно кривдника;
копія термінового заборонного припису, винесеного працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції;
направлення до центру з надання БВПД, видане районними держадміністраціями, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, у тому числі об’єднаних територіальних громад, чи загальними/спеціалізованими службами підтримки постраждалих осіб.

Звернутись до бюро можна за адресою: м. Косів, вул. Незалежності, 85, II поверх або за телефоном (03478) 2-48-10.

Петро Григорчук,
головний спеціаліст відділу «Косівське бюро правової допомоги» Коломийського МЦ з надання БВПД.
«Гуцульський край», №47, 23.11.2018 року