Американець у Космачі
Англійські клуби в школах Космацької ОТГ були призупинені протягом літніх канікул, але я зустрічалася з дітьми в Прокураві і Брустурах під час екологічних таборів. Основну увагу у таборах приділяли тому, що сміття, особливо пластик, згубно впливає на навколишнє середовище.
Одноденні табори були побудовані за програмою добровольця Корпусу Миру, і я представила у квітні цього року у Космацькій ЗОШ Ендрю Юдкинса, який перебувє у Волинській області.
Він працює у компанії з переробки сміття у своєму рідному штаті Орегон. Проблеми, пов’язані з забрудненням і пластиковими відходами, дуже важливі для нього. Протягом трьох годин, які ми провели з 26-ма учнями, ми досліджували, як проблема сміття впливає на навколишнє середовище, і говорили про наслідки викидання пластику у Космачі та в інших частинах світу.
Екологічні табори також проходили у Прокураві, де я провела день разом 16-ма дітьми та Любою Петращук, а в Брустурах Оксана Лукашко та я кілька годин займалися з 18-ма учнями.
У кожному з таборів ми грали в ігри, які ілюструють, що ми всі — споживачі ресурсів планети, і наші дискусії визначили коло ресурсів, від яких ми залежимо. У грі, подібній до музичних змагань, ми також змогли побачити, як забруднення пошкоджує середовище проживання тварин і, зрештою, людей.
Проблема з пластиком полягає у тому, що вона ніколи не зникає. Хоча він може розбитись на крихітні частини, він не розкладається. Він залишається у ґрунті або змивається водами річок в океан, де знищує пляжні та водні середовища. Палаючий пластик тільки розчиняє свої компоненти в атмосфері.
У нашій роботі під час таборів діти виявляли пластик у багатьох випадках. Це не просто пляшки та мішки. Це запальнички, пакувальні пакети та інше. Фактично, всі пластикові речі виготовляють з нафти.
У Брустурах ми прогулялися від школи до річки, і на шляху зібрали три великі мішки сміття. На березі річки ми були здивовані, знайшовши там трохи сміття. Тоді ми згадали, що напередодні були дощі, і вода вимила сміття. Куди це пішло? Перша відповідь полягала в тому, що все попливло у велику річку. Врешті-решт допливає до океану.
У другій половині дня у Прокураві діти підготували плакати, які допомагають підвищити рівень обізнаності про проблему сміття та заохочувати мешканців села правильно розпоряджатися усіма видами пластику. На наступний день у магазинах та на автостанціях було розміщено сім нових плакатів.
У найближчі місяці я сподіваюся більше працювати з дітьми в ОТГ, щоб вирішити проблему забруднення і дізнатися, які інші ідеї ми можемо розробити для її вирішення. Я також хочу зустрітися з дітьми у кожній із шкіл населених пунктів, щоб допомогти їм розвинути подібне усвідомлення.
Коли я була підлітком, концепція рециркуляції була в зародковому стані. Я обговорила з батьком проблему сміття і її вплив на планету. Він вважав, що завжди буде достатньо яру, щоб ми могли викинути все сміття, і тоді не буде несприятливого впливу. Це, можливо, було правдою ще до появи пластику. Зараз це вже не так.
Джанін ВІНН,
Космач.
«Гуцульський край», №42, 19.10.2018 року
