Вчені-горяни — гірській школі

3 Вересня, 2018 · Освіта і Культура, Села

Побачила світ перша книжка «Бібліотеки гірської школи» — посібник «Вчені-горяни — гірській школі». У ньому представлений багатогранний матеріал для науково-методичного супроводу регіонального пілотного проекту «Розбудова нової української школи в гірській місцевості Українських Карпат», що є дорожньою картою у реалізації Закону «Про освіту».

Вона адресована 600 закладам освіти, в яких навчаються 120 тисяч учнів, у 27-ми районах і містах Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Чернівецької областей, де всі або частина населених пунктів мають статус гірських.

У сучасній складній соціально-економічній та екологічній ситуації в Українських Карпатах гірська школа є чи не найважливішим чинником збереження корінних жителів гір, без яких Карпати стануть непривабливими. Освітні заклади в горах мають чимало регіональних труднощів. Це — природно-кліматичні умови: гірська місцевість, бездоріжжя, проблеми з транспортом (здебільшого його відсутність у зв’язку з транспортною недоступністю), велика кількість опадів, що призводить до повеней; снігові замети, вітровії, проживання в умовах рідкорозселеності, значної віддаленості окремих закутий та осель від школи. Усе це ускладнює відвідування учнями школи.

З 1 вересня 2018 року учні першого класу навчатимуться за новим державним стандартом початкової освіти — 12 років. Учні другого класу закінчать одинадцятирічку у 2027 році. Наступні класи одержать середню освіту за чинними державними стандартами вже на рік раніше. Тому неприпустимо, щоб учні ще тривалий час не готувалися до праці, до життя, що особливо важливо для гірської місцевості.

Впроваджуючи оновлений зміст освіти, необхідно наполегливо працювати над реалізацією Закону «Про освіту», щоб перейти від авторитарної школи до педагогіки партнерства, від школи знань, коли учень повинен відтворити здобуті знання, до школи компетентностей, і на цій основі поєднувати якісну освіту школярів з трудовою підготовкою до праці, до життя у гірській місцевості, не виключаючи навчання в університеті.

З метою вирішення численних проблем гірської школи підготовлений регіональний пілотний проект «Розбудова нової української школи в гірській місцевості Українських Карпат». Серед першочергових з них такі:

підготовка для гірських шкіл типових навчальних планів і змін до програм для оновлення змісту освіти на перехідний період до 2027 року в рамках чинного державного стандарту освіти, на основі головних компонентів нової української школи (дитино-центризм, компетентнісний підхід, педагогіка партнерства), забезпечуючи рівний доступ учнів у гірській місцевості до якісної освіти;
створення навчально-методичного супроводу для навчання за оновленими програмами.

Науково-методичний посібник «Вчені-горяни — гірській школі» якраз і призначений для такого методичного супроводу. Використовуючи посібник, педагоги органічно вплітатимуть у навчально-виховний процес цілий пласт матеріальної і духовної культури горян (господарсько-трудову діяльність, народне мистецтво, туризм, побут, обряди, фольклор, звичаї і традиції), що слугує збереженню їхньої етнокультурної ідентичності й унікальності.

Для досягнення поставлених завдань у гірських школах необхідно створити умови для реалізації ключових освітніх компетентностей. Передусім володіння учнями державною (і рідною — у разі відмінності) та іноземними мовами, інформаційно-комунікаційною компетентністю, математичною грамотністю, компетентностями в природничих предметах і технологіях, екологічою грамотністю та ін. Не менш важливим є оволодіння навичками, які впливають на успішну самореалізацію людини.

Це господарсько-трудова діяльність у рослинництві і тваринництві, лісівництві, заняття художніми ремеслами, туристична справа та ін. В усіх сферах необхідні підприємливість, фінансова грамотність.

У пропонованому посібнику не було можливості широко розкрити особливості етнографічних груп українців (бойків і гуцулів) або буковинців і закарпатців, які живуть в Українських Карпатах. До речі, у кожному регіоні України проживають етнографічні групи українців, тобто субетноси: на Бойківщині — бойки, Волині — волиняни, Гуцульщині — гуцули, Поділлі — подоляни, Поліссі — поліщуки, Слобожанщині — слобожанці, Таврії — таврійці. Усі вони належать до одного етносу — українського. В Україні також проживають понад сто інших етносів (білоруси, болгари, греки, євреї, поляки, росіяни, румуни, угорці та ін.), які є громадянами України, але етнічної землі в Україні не мають.

Гуцульська освітянська рада і науково-дослідна лабораторія «Гуцульська етнопедагогіка і гуцульщинознавство» мають вагомі напрацювання з упровадження в освітній процес регіонального етнографічного компонента — гуцульщинознавства. А це — знання історії Гуцульщини в контексті історії України, природи, господарства, народного мистецтва, фольклору, звичаїв і традицій, що є важливим засобом морально-патріотичного виховання дітей і молоді. Цьому питанню присвячений розділ у посібнику.

Отже, Україна намагається відійти від пережитків радянської системи освіти та починає будувати нову українську школу. У її концепції серед напрямів проведення докорінної і системної реформи загальної середньої освіти говориться про створення необхідних умов для навчання учнів безпосередньо за місцем проживання, зокрема у сільській місцевості, або забезпечення регулярного підвезення до шкіл.

Тому регіональний пілотний проект «Розбудова нової української школи в гірській місцевості Українських Карпат» є дорожньою картою у виконанні Закону «Про освіту». Проте без державної підтримки і піклування місцевих органів влади реалізувати пілотний проект у повному обсязі не вдасться. Кожен повинен пам’ятати істину: «Врятуємо гірську школу — врятуємо Карпати», і відповідно турбуватися про розвиток гірської школи.

У гірських школах навчально-технічна база переважно зношена і застаріла, взагалі освітнє середовище не готове для того, щоб забезпечити успішне реформування освіти. До цього додається те, що на господарське утримання загальноосвітніх навчальних закладів у дотаційних районах майже немає коштів. Не передбачено таких коштів з державного бюджету і в проекті Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сталого розвитку та створення нових робочих місць у гірських і високогірних населених пунктах».

Для впровадження нововведень у навчанні першокласників з 1 вересня 2018 року надзвичайно важливою є підготовка вчителя.

Є тривога, що частина вчителів не зможе відійти від стереотипів, щоб налагодити співпрацю з учнями, наблизити навчання до дитини. Підготовлений учитель, освітнє середовище, новий зміст і нова методика його реалізації (розвиток критичного мислення, кооперативне навчання, інтеграція навчальних предметів, педагогіка партнерства) — такі головні напрями розбудови нової української школи, випускник якої — це:

цілісна всебічно розвинена особистість, здатна до критичного мислення;
патріот України з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами, здатний стати на захист Батьківщини, поважає гідність і права людини;
інноватор, здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку за принципами сталого розвитку, конкурувати на ринку праці, навчатися упродовж життя.

Редакційна рада щиро вдячна авторам статей за піклування про гірську школу. Ми запросили до підготовки посібника вчених-горян, тому що вони знають красу Карпат не як туристи, а народились там і навчались у гірській школі, їм рідні і близькі жителі гір: працьовиті, гостинні, сміливі, волелюбні, талановиті. Безсумнівно, що й духовний світ, вірування запали в душу вихідцям з гір, а це — народне мистецтво, музика, танці, звичаї і традиції. Усе необхідно передати дітям і молоді.

Дай, Боже, щоб в Українських Карпатах горяни стали матеріально і духовно багатими, не виїжджали на заробітки за кордон, в умовах інтеграції України в європейський і світовий простір мали яскраво виражене національне обличчя, зберігали українське «Я».

Петро Лосюк,
голова редакційної ради.

«Гуцульський край», №35, 31.08.2018 року