Інформаційна пропаганда РФ

Більшість населення не здатні розрізнити спотворене повідомлення від правдивого, не можуть критично оцінювати інформацію з різних типів медіа. Брак медіа-грамотності, тобто знань, які дозволяють людині аналізувати й протистояти пропаганді і брехні, відчувається серед усіх категорій населення. Це тим більш небезпечно для України, проти якої Росія веде гібридну війну.

Майже 90 відсотків американців, за опитуванням агентства Pew, визнають, що фейкові новини створюють для них проблеми в тому, щоб розібратися, де є факт, а де вигадка.
Щоб стати жертвою дезінформації, вам більше не потрібно жити при репресивному режимі. Фейк може проникнути в ваш будинок і в ваш смартфон, грати з вашим розумом і вносити плутанину в ваше уявлення про реальність. Для створення фейку вже не завжди потрібні безпринципні бійці невидимого фронту, а для його впровадження в масову свідомість – заплутані схеми.

А Емма Грехем-Харрісон і Деніел Боффо в статті «Литва побоюється, що російська пропаганда – це прелюдія до можливого вторгнення», опублікованій на сайті газети The Guardian, наголошують, що Кремль намагається переписати історію, і країни Балтії сприймають це як загрозу, аналогічну виправданню анексії Криму, пише інформагенція УНІАН.

Та все ж країна, проти якої ведеться гібридна війна, – така як Україна, – перебуває у більшій небезпеці, оскільки інформаційна війна є складовою потужної гібридної антиукраїнської кампанії з боку Росії. Інформаційний «агітпроп» та розповсюдження через соціальні мережі викривлених повідомлень або ж відкритої брехні є серед ключових елементів російських війн нового покоління.

Власний імунітет до фейків та інформаційної брехні повинен мати і кожен споживач інформації, а медіа-грамотність за умов гібридної війни – ключовий метод протидії брехні, фейкам, чужій пропаганді.

Три основних правила, які допоможуть у боротьбі з маніпуляціями інформацією: використовувати перевірені джерела інформації, тобто не слухати все те, що говорять на вулиці. Друге – вміти аналізувати, і третє – самостійно робити висновки. Важливо мати свою точку зору і сприймати не всю інформацію, яку ми отримуємо, а ту, яка насправді потрібна, яку треба вміти аналізувати і робити висновки.

Щоправда, не лише пересічні українці мають проблеми з медіа-грамотністю, а й подекуди самі журналісти: трапляється, що журналіст «хапає» повідомлення, розміщене у соціальних мережах, і без перевірки його достовірності розміщує на медіа-ресурсі. Подібну ситуацію охоче використовує російський «агітпром», вкидаючи у мережу викривлені повідомлення під яскравим заголовком – адже завжди знайдеться журналіст, який скопіює таке повідомлення без належної його перевірки, визнають фахівці.

Факти треба вміти шукати, перевіряти їхню достовірність – і при цьому не забувати, що працють журналісти, для людей. Варто не боятись іти до людей і спілкуватися з ними, цікавитися, що їх цікавить, про що вони хотіли би знати. Натомість, чимало журналістів сидять в інтернеті і звідти беруть новини, бо вони вважають, що лише інтернет є єдиним джерелом новин.

Богдана Костюк

Share