Про весняний призов на строкову військову службу вели мову на брифінгу у Косівському райвійськкоматі

З 1 березня 2018 року набрав чинності пункт 1 статті 3 указу Президента «Про звільнення у запас військовослужбовців строкової служби, строки проведення чергових призовів і чергові призови громадян України на строкову військову службу у 2018 році» щодо призову на строкову військову службу у квітні–травні 2018 року.

Призову на строкову військову службу (виклику на призовні комісії) підлягають громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 20 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку.

У ході призовної кампанії основний акцент буде зосереджено на ретельному вивченні: ділових, морально-психологічних якостей призовників, стану їхнього здоров’я, фізичного розвитку, освітньої і спеціальної підготовки та сімейного стану.

Довідково. На комплектування військ (сил) не направляються призовники, які не мають базової загальної середньої освіти, мають низькі морально-ділові якості, перебувають на обліку в органах внутрішніх справ за антигромадську поведінку, зловживали алкоголем чи вживали наркотичні речовини та у яких під час призову виявлено захворювання згідно з переліком статей розкладу хвороб, станів і фізичних вад, що визначають придатність до військової служби.

Розподіл і призначення призовників здійснюється пропорційно з урахуванням потреби і наявності призовних ресурсів, як для Збройних сил України, так і для інших військових формувань. Призваних військовослужбовців строкової військової служби до участі в АТО не залучають.

Довідково. Підпунктом 8 пункту 7 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 серпня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо захисту України та зміцнення її обороноздатності», МО України разом із НГУ, ДССТ мають вжити заходів щодо унеможливлення залучення військовослужбовців строкової військової служби до виконання бойових завдань в антитерористичній операції у Донецькій і Луганській областях.

З метою накопичення підготовленого військово-навченого ресурсу, призов молодого поповнення для комплектування ЗС України сплановано провести через навчальні центри для отримання ним дефіцитних військово-облікових спеціальностей.

Хто здійснює призов на строкову військову службу?

Призов громадян України на строкову військову службу є державною функцією. Його організовують і здійснюють міські (районні) державні адміністрації (виконавчі органи міських рад) у взаємодії з міськими (районними) військовими комісаріатами.

Для проведення призову в районах (містах) утворююють призовну комісію, яку очолює голова комісії — заступник голови райдержадміністрації.

Членами комісії є: військовий комісар; заступник керівника органу управління освітою; заступник начальника територіального органу Національної поліції; лікар, який організовує роботу медичного персоналу з медичного огляду призовників; психолог соціальної служби райдержадміністрації (виконавчого органу міської ради); представники Збройних сил та інших військових формувань громадських організацій, підприємств, установ і організацій (за попереднім узгодженням з головою комісії); секретар комісії.

Якими мають бути дії призовника, коли він отримує повістку? Що його чекає, якщо він вчасно не звернеться до військкомату? Якою є відповідальність призовників за порушення правил військового обов’язку?

Призовники, яким надійшла повістка районного (міського) військового комісаріату на прибуття до призовної дільниці для проходження призовної комісії, зобов’язані прибути в пункт і у термін, зазначені в повістці.

Якщо за будь-яких обставин повістка не надійшла, громадяни призовного віку зобов’язані з’явитися на призовну дільницю у десятиденний термін з дня початку відповідного чергового призову, визначеного указом Президента України (з 1 березня 2018 року).

Призовники, які змінили місце проживання, зобов’язані в семиденний строк прибути до районного (міського) військового комісаріату за новим місцем проживання для взяття на військовий облік.

Керівники підприємств, установ, організацій і навчальних закладів, незалежно від підпорядкування і форм власності, на вимогу військових комісаріатів забезпечують своєчасне прибуття громадян призовного віку до призовних дільниць. У ході проведення чергового призову зміна місця військового обліку громадян призовного віку не допускається, за винятком підтверджених відповідними документами випадків, які передбачають:

  • переведення на роботу в іншу місцевість;
  • переїзд на нове місце проживання;
  • прийняття до навчального закладу і вибуття в іншу місцевість для продовження навчання;
  • направлення за розподілом на роботу в іншу місцевість після закінчення навчального закладу.

Поважними причинами неприбуття призовників до призовних дільниць у термін, встановлений військовим комісаріатом, визнаються підтверджені відповідними документами:

  • перешкода стихійного характеру, хвороба призовника або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у зазначені пункт і строк;
  • смерть його близького родича (батьків, дружини, дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини.

За порушення правил військового обліку, неявку за викликом до військового комісаріату без поважних причин, умисне псування або недбале зберігання посвідчень про приписку, яке спричинило їх втрату, несвоєчасне подання обліковому органу відомостей про зміну місця проживання, навчання, освіти, місця роботи і посади призовники притягуються до адміністративної та кримінальної відповідальності згідно із законодавством.

Адміністративна відповідальність.

За порушення правил військового обліку, неявку за викликом до військового комісаріату без поважних причин, умисне зіпсуття або недбале зберігання посвідчень про приписку, яке спричинило їх втрату, несвоєчасне подання обліковому органу відомостей про зміну місця проживання, навчання, освіти, місця роботи і посади призовники притягуються до адміністративної відповідальності згідно із законодавством (крім неявки на ОЗП для відправки у війська).

Довідково. Накладають штраф від п’яти до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85–119 грн.). Повторне (протягом року) вчинення такого порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, — тягне за собою накладення штрафу від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170–255 грн.).

Кримінальна відповідальність.

Неявка призовника без поважних причин у строки, встановлені військовим комісаріатом та вказані у повістці, до ОЗП для відправлення у військову частину карається обмеженням волі на термін до трьох років (Кримінальний кодекс України, стаття 335):

Медичний огляд призовників.

Медичний огляд призовників проводять відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних силах такі лікарі: хірург, терапевт, невропатолог, психіатр, окуліст, отоларинголог і стоматолог. У разі потреби, для медичного огляду призовників залучають лікарів інших спеціальностей.

Кожному лікарю-спеціалісту надається повністю обладнаний і забезпечений необхідним медичним інструментом і медикаментами кабінет (кімната).

Перед проведенням медичного огляду призовників лікарі-спеціалісти уважно ознайомлюються з медичними документами, отриманими з лікувально-профілактичних закладів, з метою врахування їх відомостей під час оцінки стану здоров’я, фізичного розвитку і визначення ступеня придатності призовників до військової служби.

Керівництво роботою медичного персоналу на призовній дільниці здійснює лікар — член призовної комісії, призначений з числа найбільш кваліфікованих лікарів-спеціалістів, які мають необхідні знання і досвід у галузі військово-лікарської експертизи.

Придатність призовників до військової служби за станом здоров’я і фізичного розвитку кожен лікар-спеціаліст визначає методом індивідуальної оцінки.

Висновки про придатність або непридатність призовників до військової служби, подані ними скарги та об’єктивні дані, виявлені в процесі медичного огляду, а також установлений діагноз кожен лікар-спеціаліст заносить в облікову картку призовника та інші документи, передбачені Положенням про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних силах, і скріплюють особистим підписом лікаря-спеціаліста із зазначенням дати проведення медичного огляду.

Після проходження призовником медичного огляду лікар — член призовної комісії перевіряє якість записів і висновків лікарів про придатність призовника до військової служби та обґрунтованість установлених діагнозів.

Які категорії громадян не підлягають призову? Які довідки та документи це підтверджують?

Призову на строкову службу не підлягають громадяни України, які за рішенням районної (міської) призовної комісії отримають відстрочки:

  • за сімейними обставинами (непрацездатні батьки, неповнолітні брати або сестри, мають дитину до 3-х років, двох і більше дітей, вагітну дружину);
  • за станом здоров’я (до одного року), які визнані тимчасово непридатними до військової служби;
  • для здобуття освіти (в усіх навчальних закладах з денною формою навчання, крім загальноосвітніх та ПТУ, — до 21 року; навчаються в інтернатурі, аспірантурі, докторантурі з відривом або без відриву);
  • для продовження професійної діяльності (педагогічні — з вищою освітою та медичні працівники у сільській місцевості за умови повного навантаження, зареєстровані священнослужителі, сільські, селищні, міські голови, кандидати (доктори) наук, які працюють за цим напрямком, резервісти, працівники органів внутрішніх справ).

Категорія громадян, які взагалі звільнені від призову:

  • за станом здоров’я визнані непридатними до військової служби;
  • виконали обов’язки служби у резерві (протягом 1 та 2 контрактів);
  • батько або мати, рідний брат або сестра яких загинули, померли або стали інвалідами під час проходження військової служби або зборів;
  • до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах;
  • були засуджені до позбавлення (обмеження) волі;
  • після закінчення ВНЗ їм присвоєно військове (спеціальне) офіцерське звання.

Право на одержання призовниками відстрочки від призову повинно бути підтверджено відповідними документами, які призовники подають у військовий комісаріат:

  • письмова заява призовника;
  • довідка про склад сімї (форма 3);
  • копії паспортів, свідоцтв про одруження, свідоцтв про народження дітей;
  • документи, якими достовірно установлено, що на утриманні призовника перебувають особи;
  • медичні документи за підписом головного лікаря лікувально-профілактичного закладу, скріплені печаткою (про вагітність дружини).

Призовники, яким надана відстрочка, зобов’язані щороку, до 1 жовтня, подавати військовим комісаріатам документи, що підтверджують їх право на відстрочку.

На які соціальні гарантії може розраховувати призовник?

Керівництво держави, Уряд та Збройні сили забезпечили належні умови для призваних на строкову військову службу громадян України, зокрема:

  • при призові їм виплачують грошову допомогу в розмірі двох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня календарного року (у 2018 році це — 3,5 тис. гривень);
  • військовослужбовці перебувають на повному державному утриманні, розміщуються у казармах (на кораблях), їх забезпечують щоденним триразовим гарячим харчування і військовою формою одягу згідно зі встановленими нормами;
  • їм виплачують щомісяця 154–245 грн. (залежно від військового звання і посади) на додаткові особисті потреби;
  • при звільненні в запас їм виплачують вихідну грошову допомогу у розмірі 8-ми посадових окладів (від 1232 — до 1960 грн., залежно від звання і посади). Для військовослужбовців з числа дітей-сиріт і позбавлених батьківського піклування — 12 окладів (від 1848–до 2940 грн.);
  • їм надається відпустка (10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад);
  • час проходження строкової служби зараховують до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;
  • за ними зберігають робоче місце і середній заробіток, за умови офіційного працевлаштування до призову;
  • за ними зберігають житлові приміщення, які вони займали до призову на строкову військову службу; їх не можуть зняти з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов;
  • після звільнення у запас (протягом місяця з дня взяття на військовий облік за місцем проживання) за поданням військового комісаріату виплачують матеріальну допомогу в розмірі: середньої заробітної плати на день призову, але не менше прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, встановленої на день призову (для громадян, які працювали); у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, встановленої на день призову (для громадян, які до призову не працювали).

Також держава забезпечує соціальну та професійну адаптацію військовослужбовців строкової військової служби, які до призову не були працевлаштовані.

Довідково. У разі необхідності соціальну та професійну адаптацію проходять також члени сімей військовослужбовців — за їх зверненням. Адаптацію зазначеної категорії осіб проводить центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту населення, за рахунок коштів державного бюджету.

Осіб, які були призвані в період навчання у ВНЗ рівнів акредитації, при звільненні зараховують для продовження навчання до того ВНЗ, де вони навчалися до призову, незалежно від форми навчання.

Тільки військовослужбовці строкової військової служби мають право на безоплатний проїзд всіма видами транспорту загального користування міського, приміського та міжміського сполучення (за винятком таксі).

Члени сімей військовослужбовців строкової служби мають переважне право при прийнятті на роботу і на залишення на роботі при скороченні чисельності або штату працівників.

Андрій Срібняк,
військовий комісар Косівського районного військового комісаріату, підполковник.

Share