Дещо про електробезпеку…

Всі ми знаємо, що електрика є джерелом небезпеки та потребує обережного поводження з нею. Причини нещасних випадків з електрикою в побуті залишаються практично незмінними протягом десятиліть — це порушення правил експлуатації або використання несправних приладів, необережність і неуважність при поводженні з електрикою, спроби самостійно відремонтувати електроприлади.

З метою зниження електро-травматизму, підвищення рівня поінформованості населення щодо електробезпеки в побуті, інспекція Держенергонагляду в Івано-Франківській області звертає увагу побутових користувачів на наступне:

  • «слабким місцем» багатьох електроприладів є мережевий шнур. Через часті вигини можливий надлом або обрив струмоведучої жили, що веде до іскріння, нагрівання і, можливо, спалаху його ізоляції. Найчастіше таке пошкодження виникає у місці кріплення шнура до електровилки. Тому не тягніть за шнур, щоб витягнути вилку з розетки. Стежте за справністю ізоляції кабеля живлення, бо будь-який дотик до оголених дротів може мати серйозні наслідки. Ніколи не користуйтеся електроприладами з пошкодженою ізоляцією проводів;
  • ремонт електричних приладів повинен виконувати тільки кваліфікований фахівець. Знявши кожух електроприладів, ви вже наражаєте себе на небезпеку, тому що в багатьох пристроях навіть після їх відключення від мережі деякий час зберігається електричний заряд на конденсаторах, а за наявності в схемі приладу високовольтних елементів отримати електричний удар можна, наблизивши руку на небезпечну відстань до такої ділянки схеми;
  • вентиляційні отвори електроприладів — зона підвищеної уваги. Не допускайте потрапляння через них рідин або металевих предметів всередину приладу. Для цього ніколи не ставте на телевізор, монітор, програвач вази з квітами, не дозволяйте дітям кидати що-небудь всередину корпусу через отвори, не кладіть на поверхню електроприладів дрібні металеві речі (скріпки, шпильки, ключі тощо). Не можна чим-небудь закривати вентиляційні отвори;
  • ніколи не користуйтеся електроприладами у ванні чи під душем — волога шкіра і металева ванна не залишать шансу у випадку падіння приладу у воду або наявності пошкоджень у його ізоляції. Також не користуйтеся електроприладами з живленням від електромережі на вулиці під час дощу, снігопаду або туману;
  • не залишайте електроприлади включеними без нагляду. Це стосується також і пристроїв, які можуть функціонувати у так званому «сплячому режимі», практично не споживаючи електроенергії, але залишаються підключеними до мережі для виконання деяких своїх функцій (телевізори, комп’ютери тощо). Подивіться в керівництво з експлуатації — як правило, там вказано, що не можна залишати прилад у сплячому режимі більше 1–2 діб;
  • запросіть фахівців для перевірки стану електропроводки та електричних приладів у вашій квартирі. Зверніть увагу на обов’язкову наявність заземлення корпусів електроприладів;
  • роз’яснюйте дітям правила користування електроприладами. Закрийте розетки спеціальними заглушками, не залишайте в розетці вилку шнура живлення, навіть якщо електроприлад відключений від мережі.

Про електробезпеку не слід забувати не тільки в помешканні, але й на вулиці. Сучасні населені пункти перенасичені електричними мережами.

Щоб уникнути ураження електричним струмом на вулиці, запам’ятайте наші застереження.

Не можна:

  • прив’язувати мотузки для білизни до водостічих труб, розташованих під електролініями;
  • працювати з радіо- і телевізійними антенами, встановленими на даху поблизу електроліній;
  • використовувати садовий інвентар у місцях, де електролінії наближені до дерев;
  • знімати з ліній електропередач предмети, що зачепилися за проводи;
  • вести будівельні й інші роботи під лініями електропередачі;
  • входити в електрощитові й інші електротехнічні приміщення;
  • братися за обірвані висячі і лежачі на землі проводи;
  • наближатись до обірваних електропроводів на відстань 6–8 м.

При ураженні струмом до 380Вт людина внаслідок судомного скорочення м’язів міцно стискає предмет, що знаходиться під напругою, і самостійно звільнитися не може. Вона дуже швидко непритомніє і, продовжуючи залишатися під напругою, гине.

Тому для порятунку потерпілого в першу чергу необхідно якнайшвидше розімкнути електричний ланцюг, частиною якого став потерпілий. Найпростіше рішення — зробити це за допомогою вимикача чи штепсельного рознімання, викручування пробок чи відключення автоматичних вимикачів на щитку. Якщо це неможливо, потрібно перерізати чи перебити провід по одній жилі за допомогою інструмента, що має ізолювальне руків’я.

У крайньому випадку можна перерубати провід сокирою, лопатою і т.п. підручним інструментом, попередньо обгорнувши рукоятку сухою тканиною чи іншим ізолювальним матеріалом.

Якщо ж потерпілий потрапив під обірваний провід, а відключення та інші вище перелічені дії є неможливими, необхідно за допомогою довгого сухого ціпка, обмотавши його діелектричним матеріалом, зняти провід з потерпілого чи відштовхнути його від джерела струму, чи підтягнути потерпілого до себе, схопивши за одяг і не торкаючись до відкритих частин тіла.

Пам’ятайте, в будь-якому випадку потерпілого повинен оглянути лікар!

Інспекція Держенергонагляду в Івано-Франківській області.

Share