Вірусний гепатит А та його профілактика

Вірусні гепатити є однією із найбільш актуальних медичних і соціальних проблем у світі. Серед інфекційних хвороб людини вони посідають третю сходинку, поступаючись лише гострим респіраторним вірусним інфекціям та інфекціям шлунково-кишкового тракту.

Гепатит А — найпоширеніша форма вірусного гепатиту. Його також називають «жовтухою» і хворобою Боткіна. Це — гостре інфекційне захворювання вірусної етіології, що характеризується ураженням печінки і в більшості випадків проявляється у вигляді жовтяниці та має доброякісний перебіг. Становить небезпеку через можливість епідемічного розповсюдження інфекції в організованих колективах, особливо дитячих.

Для вірусного гепатиту А характерні періодичні та циклічні підйоми захворюваності: кожні 8–10 років в осінньо-зимовий період спостерігається різке зростання захворюваності. Між класичними циклічними підйомами спостерігається періодичне підвищення показників захворюваності через 4–5 років.

У 2017 році відмічено активізацію епідемічного процесу щодо захворюваності населення на вірусний гепатит А в Івано-Франківській області та Україні, зокрема, ускладнення ситуації зареєстровано в Одеській, Харківській і Миколаївській областях. Торік зареєстровано 19 спалахів захворювання на вірусний гепатит А, під час яких постраждали 172 особи, в тому числі 92 дитини.

Джерелом інфекції є хвора людина, а факторами передачі, як при всіх кишкових інфекціях, — різні харчові продукти, що не піддаються термічній обробці, вода, брудні руки. Великі спалахи ВГА пов’язані із забрудненням фекаліями водойм, які є джерелом водопостачання, потрапляння стічних вод у водопровідну мережу. У дитячих колективах велике значення має контактно-побутовий шлях передачі через брудні руки і різні предмети: іграшки, посуд, білизну і т.д.

Сприйнятливість людини до вірусу гепатиту А висока, після перенесеного захворювання формується стійкий, досить тривалий імунітет. Інкубаційний період складає в середньому 28 днів, зменшується до 7-ми днів та подовжується до 50 днів.

Захворювання починається гостро: підвищення температури тіла до 38°С, головний біль, відчуття важкості у правому підребер’ї, нудота, блювання, потемніння сечі, знебарвлення калу. У цей період хворі найбільш небезпечні для оточуючих за рахунок масивного виділення вірусу у навколишнє середовище. У 2–5% хворих жовтяниця є першим симптомом захворювання: субіктеричність склер, жовтушність шкірних покривів.

Для вірусу гепатиту А характерна висока стійкість до факторів зовнішнього середовища та дезінфікуючих засобів. Завдяки цьому вірус може тривало зберігатися у воді, харчових продуктах, стічних водах, різних об’єктах зовнішнього середовища. При кип’ятінні вірус руйнується протягом 10 хвилин.

Основними профілактичними заходами, які спрямовані на запобігання захворюванню вірусним гепатитом А, є покращення комунального благоустрою міст та сіл, забезпечення населення доброякісною питною водою, дотримання правил особистої гігієни при приготуванні страв, ретельне миття фруктів та овочів.

У зв’язку з тим, що переважно захворювання виникає при вживанні недоброякісної питної води, питному режиму приділяється особлива увага у профілактиці вірусного гепатиту А. Найбільше це стосується сільських районів, де відсутнє централізоване водопостачання, а для пиття використовується вода із колодязів, які на присадибних ділянках будують поряд з надвірними туалетами, вигрібними ямами, і внаслідок опадів збудник інфекції може потрапити до джерела водопостачання. Погіршення технічного стану водоочисних споруд, водогонної мережі, перебої у водопостачанні, які пов’язані з аварійними ситуаціями та іншими причинами, неефективні засоби знезараження води також призводять до виникнення епідемічних ускладнень і передачі інфекції.

Специфічна профілактика гепатиту А набуває надзвичайної актуальності. Це єдиний надійний захист від захворювання. У сучасних умовах є досить ефективні вакцини, які захищають від гепатиту А. Вакцинація від цього захворювання належить до рекомендованих.

Щоб уникнути захворювання, фахівці рекомендують:

1. Ретельно мити руки після відвідування туалету, перед приготуванням та вживанням їжі.
2. Вживати доброякісну питну воду, що подається водопровідними джерелами централізованого та децентралізованого водопостачання, які контролюють відповідні служби.
3. Не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання.
4. Воду з децентралізованих джерел (колодязів, копанок тощо) перед вживанням слід кип’ятити не менше 10 хв., дати відстоятися.
5. Не вживати продукти, придбані на стихійних ринках.
6. Ретельно мити перед вживанням сирі овочі та фрукти кип’яченою водою.
7. Розливне молоко треба обов’язково кип’ятити.
8. Дотримуватись технологічного (температурного) режиму приготування їжі.

Отож, не займайтеся самолікуванням і при перших ознаках захворювання терміново зверніться до лікаря!

В. Бович,
начальник відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства управління Держпродспоживслужби в Косівському районі.

«Гуцульський край», №5, 2.02.2018 року