У Кутах згадували Романа Ковалюка
«З усіх утрат втрата часу найтяжча» — писав український філософ Григорій Сковорода… Ми тратимо безцінний час власного короткого життя на безліч того, що зникає, як тінь. У суботу, 23 грудня, багато дорослих і дітей дивилися телевізор, бавилися у комп’ютерні ігри, поралися по господарству, вилежували боки на дивані… І лише невелика частина людей покинула свою «зону комфорту», відкинула власні амбіції на кшталт «мене не запросили особисто» (хоча повідомлення про захід було на дошці оголошень, у соцмережах, навіть у районній газеті) — і вирушили зростати духовно. Так, саме духовно, бо цей день був присвячений пам’яті молодого хлопця, Романа Ковалюка, який був чи не першим у рядах тих, хто загинув за Україну вже в часи її незалежності, який відкрив японцям Україну як країну!
До нас завітали гості зі Львова: тато Романа, доктор економічних наук, професор Львівського національного університету ім. І.Франка, родом з села Старих Кутів, рідний брат Андрій, які поділилися спогадами про Рому; отець-монах Софрон Попадюк, який презентував і передав для наших дітей книжки про життя Романа; члени молодіжного товариства «Містична Троянда» — з виступами, які торкалися струн душі; викладачі та студенти Львівського університету, які вивчають Японію; пан Ігор Зорій, у якого дружина — японка і який багато років живе в Японії. Також завітали на наше дійство і місцеві священики: отець Юрій Костик — з чудовим розважанням на тему «Не бійтеся бути святими», як казав Папа Римський Іван-Павло II, отець Михайло Будзан — з розважанням «Бог — це абсолютна Любов», як сказав Роман в одній з останніх телефонних розмов з мамою Орестою…
Прийшли привітати учасників фестивалю селищний голова Ярослав Вардзаль, заступник голови РДА Ярослав Бринський. Були поодинокі представники нашої інтелігенції, за що їм честь і хвала. Були деякі батьки наших пластунів, за що їм величезне «дякую», деякі жителі Кутів і Старих Кутів.
Були і наші чудові артисти: дошкільнята-танцюристи виконували японський танець; пластуни співали пісню «Добрий ранок, Україно»; солісти — Христинка Кузьменюк виконала пісню «Ангел», Ольга Яремчук — «Червону руту». Студія «Прованс» завершувала фестиваль піснею Тараса Петриненка «Україна». Лариса Погрібна підготувала вірш і тематичну виставку картин про життя Романа. Бандуристки «Сонячної струни» під керівництвом Світлани Лазован дуже душевно виконали пісні. Танцювальний гурт «Надія» під керівництвом Надії Меленчук з Косова виступив зворушливо з танцем «Світ є твій дім». Вразили гостей до сліз і вірші Ігоря Маковійчука. Порадували чудова гра наших акторів у постановці Лариси Погрібної «Червона рута в цвіті сакури» за мотивами вистави «Останній вирій» Богдана Балаша і спів Людмипи Ковалюк після вистави «Мелодія Скорика».
Дорослі мали можливість ознайомитися з фотовиставкою світлин, зроблених Романом під час стажування в аспірантурі Токійського університету, побачити майстер-клас від викладачів-японістів з одягання жінки в кімоно. Окреме величезне спасибі — японістам-студентам за чудові майстер-класи для наших діточок, яких зібралося майже 60! Дітлахи займалися оригамі (вчилися робити журавликів), вивчали японську пісню, мистецтво написання ієрогліфів, плетіння шнурочків «куміхімо». Пану Ігорю дякую за навчання мистецтву боротьби мечами (в захваті були не тільки хлопці)! Дякую і нашим витривалим ведучим: Анні Зеленчук і Лесикові Погрібному. В цілому, практично майже все вдалося, що планували. Кожен, хто завітав, щось для себе почерпнув…
Дякую нашим співорганізаторам-спонсорам, меценатам і помічникам: Кутській сепищній раді (Ярослав Вардзаль), Старокутській сільській раді (Оксана Луканюк), туристичній базі «Легенда Карпат» (Ігор Мазур), ресторану «Панський двір» (Любов Андрейчук), родині Ковалюків, директору РБК Василеві Звіздарику, начальникові відділу культури, національностей і релігій РДА Василеві Струку, звукооператору Василеві Лутчуку, директорові Кутського БК Ользі Яремчук та її батькам, директору Старокутської ЗОШ Ніні Осьманович — за наданий проекційний екран, директору Кутської ЗОШ Лук’янові Юсипчуку — за проектор і надане приміщення для обіду для пластунів та дітей, які виступали; Олені Шалінській, Ярославові Бринському, Ігореві Клименку, Єлизаветі Сліпухіній, Наталії Глібчук, Уляні Маркуц, Галині Андрецуляк, Іванні Остапюк, Марії Гулій, нашим пластунам-сеніорам Любові Гавриш, Марії Михайлишин та Василеві Бойчуку; усім батькам пластунів, хто допомагав фінансово чи ділом, усім пластунам, усім, хто якимось чином долучився до проведення цього фестивалю. Ваша допомога неоціненна і, дякуючи вам усім, цей захід таки відбувся і залишиться в пам’яті багатьох дітей, молоді та дорослих.
Сподіваюся, що життя Романа Ковалюка буде прикладом для усіх нас — як любити Бога і Україну не тільки на словах, але й ділом!
Любов Бринська,
голова станичної старшини осередку Пласту — НСОУ.
«Гуцульський край», №52, 29.12.2017 року
