Свідомий крок у небуття

Із загальної кількості суїцидів 90% відбуваються у психотичних станах, і лише у 10% — жодних розладів немає. Деякі фахівці стверджують, що в 10% випадків суїциденти справді хочуть накласти на себе руки, а 90% — прагнуть привернути до себе увагу.

Статистичні дані свідчать про актуальність проблеми профілактики самогубств серед молоді. Згідно з результатами соціально-психологічних досліджень, 27,7% молодих людей іноді втрачають бажання жити; 17,8% — вважають, що вони нікому не потрібні; 25,5% — не завжди можуть розраховувати на допомогу близької людини; 51,9% — мають агресивні прояви, тобто не стримують себе в ситуації конфлікту.

З цими проблемами має боротися не тільки суспільство, але й кожна окрема людина, особливо та, яка знаходиться поруч з молоддю. Тільки після цього можна говорити про вирішення проблеми.

У середовищі молоді найпоширенішими соціально-психологічними причинами скоєння самогубств є: соціальна ізоляція; групове неприйняття; зниження толерантності до «значущих інших»; внутрішньо-особистісний конфлікт між статусом і домаганнями; самотність (породжена розчаруванням у людях, втратою соціальних контактів); соціально-психологічне відчуження (збіднення комунікативних дій); зростання незадоволення (статусно-рольові розбіжності); неадекватність ціннісного ставлення та самооцінки; комунікативна неспроможність; зниження престижу, авторитету; міжособистісні конфлікти, а також конфлікти, пов’язані з антисоціальною поведінкою.

Якщо ви не можете фізично запобігти спробі суїциду або людина лише заявляє про намір вчинити самогубство, то можна спробувати поговорити з нею і звернути увагу на наступні моменти: з’ясувати, чи вибрано спосіб вчинення суїциду, місце і час? Чого людина очікує від самогубства? Що буде після суїциду? Якою буде реакція у значущих осіб?

Якщо людина, на ваш погляд, схильна до самогубства або робила в минулому такі спроби: не відштовхуйте її, якщо вона вирішила розділити свої проблеми з вами, навіть якщо ви шоковані цією ситуацією.

Довіряйте своїй інтуїції, якщо відчуваєте суїцидальні схильності в будь-якої людини. Не ігноруйте застережливих знаків. Не пропонуйте того, чого не в змозі гарантувати, наприклад: «Звичайно, сім’я тобі допоможе». Дайте знати, що хочете допомогти людині, але не бачите необхідності в тому, щоб тримати все в таємниці, якщо будь-яка інформація може вплинути на її безпеку. Зберігайте спокій і не засуджуйте, незалежно від того, що кажете. Кажіть щиро. Спробуйте визначити серйозність загрози.

Знайте, що суїцидальні думки не завжди призводять до спроб самогубства. Часто він/вона, поговоривши з ким-небудь про свої проблеми, відчувають полегшення.

Намагайтеся дізнатися, чи є в неї/нього план дій. Конкретний план — це знак реальної небезпеки. Переконайте його/її у тому, що є така людина, до якої можна звернутися за допомогою. Не пропонуйте полегшених рішень, наприклад: «Все, що тобі зараз треба, — це поспати. Вранці все буде добре». Покажіть, що хочете поговорити про почуття, що не засуджуєте його/ії за ці почуття. Допоможіть йому/їй подолати кризову ситуацію і зрозуміти, що сильний стрес заважає повністю усвідомити проблему.
Переорієнтуйте на інші інтереси для найповнішого прояву і розвитку особистості. Допоможіть знайти людей чи місце, які б допомогли зменшити стрес. Зверніться разом з ним/нею до фахівців.

Вибір напряму психотерапевтичної і психокорекційної роботи, психотерапевта, психіатра або лікаря-психолога залежить від конкретного випадку, адже підхід до людини у кризовому стані має бути індивідуальний. При плануванні профілактичної роботи з попередження проявів суїцидальної поведінки слід пам’ятати, що є обставини, які виступають як антисуїцидальні чинники.  Вони поділяються на культурні, соціально-демографічні, сімейні й особистісні.

Серед культурних і соціально-демографічних факторів виділяють: участь у громадській діяльності (спортивні змагання і події, клуби, товариства тощо); доброзичливі, врівноважені стосунки з однолітками у навчальному закладі; гарні стосунки з вчителями та іншими дорослими; підтримка з боку близьких людей.

Як вже зазначалося, сімейні проблеми можуть бути однією з причин самогубства. Але, з іншого боку, сприятливий клімат у сім’ї може виступати і як антисуїцидальний фактор, коли: є добрі, сердечні, щирі стосунки між усіма членами сімї; батьки розуміють потреби та особливості своїх дітей; є підтримка членів сім’ї у всіх проблемах.

Особистісні якості також можуть виступати захисними факторами:

  • уміння спілкуватися з однолітками і дорослими;
  • впевненість у собі, своїх силах, переконаність у здатності до досягнення життєвих цілей;
  • уміння звертатися за допомогою при виникненні труднощів, наприклад, у навчальному закладі;
  • прагнення радитися з дорослими при прийнятті важливих рішень;
  • відкритість до думок і досвіду інших людей;
  • відкритість до усього нового, здатність засвоювати нові знання.

До числа антисуїцидальних чинників належить розвиток гармонійної, духовної особистості. Однак серед них слід виділити ті, що протистоять суїцидальним тенденціям, створюють особливий імунітет особистості:

  • формування сенсу життя, життєвої перспективи, міцних зв’язків із близькими, сім’єю, суспільством, природою; адаптованість, інтегрованість із людьми та суспільством;
  • наявність таких рис особистості як щирість, доброзичливість, взаєморозуміння, емпатійність, підтримка, приязнь тощо;
  • підвищення значущості особистості у кризових ситуаціях;
  • «інтелектуальний опір» смерті в усіх її видах, в тому числі і самогубству;
  • піднесення цінності людини як вершини неперервного еволюційно-генетичного процесу, носія генетичного і культурного багатства людства і Всесвіту.

Психоаналітики вважають, що винних у самогубстві, як правило, немає. Це — рішення самої людини. Та все ж необхідно шукати інші методи для вирішення власних проблем. Не бійтеся звертатися у скрутній ситуації за допомогою до близьких людей, друзів, працівників соціальних служб. Випробуйте усі можливі шляхи виходу з кризи.

Позбавити себе життя легко — неможливо повернутися назад і виправити скоєне.

Василь Ковалюк,
начальник районного відділу управління ДСНС.
«Гуцульський край», №49, 8.12.2017 року

Share