Про встановлення факту родинних відносин

У теорії права родинні відносини (споріднення) — кровний зв’язок між людьми, з наявністю якого закон пов’язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов’язків.

Правове значення має як пряме споріднення, так і не пряме (бокове), коли родинні зв’язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника), стосунки між подружжям не є родинними.

Встановлення факту родинних відносин здійснює суд у порядку окремого провадження.

Суд має право розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника: право на спадщину, право на пенсію у зв’язку зі втратою годувальника, одержання компенсації тощо.

Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Куди звернутись?

Заяву фізичної особи про встановлення факту родинних відносин подають до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцем її проживання.

Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду України.

Хто може звернутись до суду?

Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника та зацікавлених осіб.

Заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути:

• спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв’язку зі встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки;
• особи, які мають право на пенсію у зв’язку зі втратою годувальника і яким органи Пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини;
• інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб.

Водночас справи про встановлення факту родинних відносин з метою одержання спадщини не можуть розглядатися судами, якщо заявник, відповідно до статті 1224 Цивільного кодексу України, усунений від права на спадкування.

Разом із заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть брати участь і зацікавлені особи з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави. Зацікавленими особами у справах про встановлення факту родинних відносин, залежно від мети встановлення цього факту, можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада — за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом).

За подання заяви особа сплачує судовий збір у розмірі, передбаченому статтею 4 Закону «Про судовий збір», — 0,2% розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Які ще необхідні документи?

Заява про встановлення факту родинних відносин повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтею 119 ЦПК України, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим статтею 258 ЦПК України, зокрема, в заяві повинно бути зазначено:

• який факт заявник просить встановити та з якою метою;
• причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
• докази, що підтверджують факт.

До заяви можуть надаватися:

• докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фото, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, господарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які містять відомості про родинні відносини осіб);
• довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану;
• пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником.

Петро Григорчук,
головний спеціаліст відділу «Косівське бюро правової допомоги».

«Гуцульський край», №48, 1.12.2017 року