На Івана до Косова

«Колись ми вставали вдосвіта на Івана, вбирали найфайнішу сорочку, запаску та фартушок і йшли босі до Косова», – пригадує бабуся. Збираюся в цей день на храмове свято і я. Ретельно вибираю найкрасивішу вишиванку, лише тепер, для моїх ровесників, вона найбільше пасує до джинсів.

Як завжди, розпочинаю свій маршрут від церкви. Дорогою до святині загубитися важко, ще здалеку всіх зустрічають привітні продавці. Кожен заманює до своєї ятки. А тут і солодкі ласощі, і забавки, що пам’ятають ще дитинство наших батьків і дідів, вишиванки, від яких очі розбігаються, і, звісно ж, традиційні сирні коники. Рецепт їхній, як і трюки фокусника, відомий не всім і видавати його – зась. Цією таємницею відає лише справжній гуцул.

Минаю останню ятку і переді мною постає церква Різдва Івана Хрестителя. Точніше, я стою перед храмом і чекаю благословення, яке в цей день тут отримують як люди, так і місто. На святковій Службі Божій, яка розпочалася об 11 годині служать 11 священиків: о. Дмитро (с. Старі Кути), о. Іван, о. Василь, о. Микола (с. Шепіт), о. Михайло (с. Річка), о. Ярослав (с. Хімчин), о. Василь (с. Трач), о. Василь (с. Космач-Рушір), о. Віталій (м. Черкаси), о. Василь (с. Старий Косів), о. Ростислав – настоятель церкви Різдва Івана Хрестителя (м. Косів). Напевно, тепер тут менше прихожан, як тоді, коли до Косова на Івана ходила моя бабуся, бо нині місто вирує і духовним, і культурним, і спортивним життям.

Після богослужіння на майдані Незалежності медовий рай або ж «Гуцульська бжоляндія» – саме так називається свято меду, яке організовують бджолярі Косівщини. «Таке дійство проводимо з 1998 року. Спочатку ми збиралися в Урочищі, а вже 5 років зустрічаємося на площі», – розповідає голова Районної спілки пасічників, почесний пасічник України Остап Тим як.

Бджолярі Прикарпаття привезли чималий асортимент смаколиків. Хочете засолодити душу? До ваших послуг меди з різних куточків Івано-Франківщини. Якщо не вистачає гострих відчуттів – пасічники хитро пропонують скоштувати чародійний напій – медовуху. «Користь від меду надзвичайно велика, бо бджола – це божа комаха, вона приносить усе цілюще, що для нашого організму корисне: асортимент вітамінів, які потрібні як вагітним, так і дітям і дорослим людям», – переконує Микола Яцків, який приїхав до Косова з Тисменщини.

Відкрили свято меду урочистим концертом, який підготували працівники районного Будинку культури. Вітання прозвучали з уст голови Косівської міської ради Плосконоса Юрія Олександровича, а також депутата Верховної ради України Солов’я Юрія Ігоровича. Традиційно воскову свічку свята засвітили старійшини пасічників Косівщини Гнат Волощук та Василь Тинкалюк, а також, найменші друзі бджілок – учасники гуртка «Бджоляр» Хімчинської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Не обійшлося й без нагородження. Дипломи від Косівської районної ради та райдержадміністрації отримали редакція журналу «Український пасічник», громадська організація «Гільдія» та племінна пасіка «Карпатська бджола». Подяками також нагородили найактивніших пасічників району. Після офіційної частини торги на медовому ярмарку продовжилися під звуки пісень та мелодій обдарованої молоді Косівщини.

А тим часом неподалік представники Національного Парку «Гуцульщина» розмістили фотовиставку «Збереження карпатських пралісів». Тут зображені древні ліси з усіх частин українських Карпат. Ці роботи подорожують усіма природничими парками, аби показати красу нашої природи та привернути до неї увагу. Науковий співробітник НП «Гуцульщина» Олег Погрібний розповідає, що до Косова фотовиставка приїхала з Рахова. Загалом, це результат 3 років наполегливої праці, але воно того варте, бо праліси – це не лише краса, а й чистота повітря, води, осередок рідкісних рослин та природна лабораторія.

Крім цього, всіх, хто в цей день завітав на свято, запрошують привідкрити двері Косівського музею народного мистецтва. А там справжня краса! Майстриня Ірина Білик презентує прикраси з бісеру. Пані Ірина приїхала зі Львова, а з Косовом її пов’язують теплі спогади дитинства. Нове мистецтво ввірвалося у її життя 20 років тому, коли до рук майстрині потрапила стара силянка. «А чому б не спробувати її відреставрувати?»,- подумала майстриня і від тоді захопилася незвичним заняттям. Тепер наша землячка може похвалитися неабиякими успіхами: її роботи виставляють не лише в різних куточках України, а й за кордоном. Серед виробів є й авторські роботи і реконструкції.

Свої локації працівники музею розмістили й на свіжому повітрі, на стадіоні школи №2. Дізнавшись це, прямую туди. «Ми показуємо майстер-клас прядіння з овечої вовни на веретенні і в нас обладнане місце для селфі, де всі бажаючі можуть сфотографуватися в традиційних гуцульських головних уборах. Жінкам ми зав’язуємо хустку по-верховинськи, а чоловіки приміряють капелюхи», – розповідає завідувач Косівського музею народного мистецтва – Вікторія Яремин. Селфі зробила, полотно спрясти не встигла, рухаюся далі. А тут – очі розбігаються. Справжній музей під відкритим небом. Гончарні вироби, старовинні прикраси, різьблені роботи, кераміка, автентичні вишиванки…Всього не перечислити, але все можна роздивитися, випробувати, до всього можна доторкнутися і, звісно ж, це все можна придбати.

Повертаюся на площу, а там уже влаштували справжні богатирські ігри. Обирають найсильнішу людину Прикарпаття. Подивитися «хто-кого» прийшло чимало. За звання кращого боряться силачі як з Івано-Франківщини, так і з-за кордону. Дарій Величко – дебютант змагань, м. Івано-Франківськ, Андрій Федора – майстер спорту з пауерліфтингу, дебютант змагань, смт. Перегінське, Євген Позняков – кандидат у майстри спорту з пауерліфтингу, м. Долина, Андрій Мельник – кандидат у майстри спорту з пауерліфтингу, чемпіон Івано-Франківської області по жиму штанги лежачи, учасник міжнародного чемпіонату «Сторнгмен опен челендж-2016», м. долина, Віталій Коротич – майстер спорту з пауерліфтингу, неодноразовий призер регіональних змагань, учасник міжнародного чемпіонату «Стронгмен опен челендж-2016», рекордсмен області у вправі богатирська станова тяга, м. Івано-Франківськ, Сергій Соколов – переможець турніру «Найсильніша людина м. Буча», м. Долина, Андрій Ориджук – багаторазовий учасник регіональних змагань з силового екстриму, учасник чемпіонату України, м. Снятин, Володимир Пиндус – найсильніша людина Прикарпаття 2014, 2015, 2016 років, рекордсмен України, призер етапу міжнародного чемпіонату «Стронгмен опен челендж», учасник кубку Європи, м. Івано-Франківськ, Сайрат Алла Халі – дебютант змагань, атлет з Йорданії, навчається в Івано-Франківську, Нвобу Емануель – дебютант змагань, атлет з Нігерії, працює лікарем в Івано-Франківську, Богдан Радиш – майстер спорту з паерліфтингу, чемпіон Івано-Франківської області з пауерліфтингу, м. Косів. А оцінювати їх запросили гуру цього спорту.

Головний суддя змагань – президент федерації силового екстриму України, чемпіон України 2017 року у ваговій категорії до 105 кг Валерій Газаєв та суддя – 9-разова найсильніша людина України, рекордсмен України, рекордсмен світу, 4-ох разовий переможець кубку центральної Європи, дворазовий переможець кубку світу – Констянтин Ільїн. Щоб здобути омріяну перемогу, потрібно пройти 5 етапів: підняти штанги, гантелі, протягнути вантажівку на 20 метрів, закласти камені та підняти автомобіль – завдання не з простих, але здаватися тут ніхто не збирається. Щоб глядачі не дрімали, ведучий – Віктор Присяжнюк запрошує позмагатися і їх. Косівські силачі випробовують на собі вагу перемоги та їдять на швидкість. Час визначати переможців. 3-місце здобув Коротич Віталій (м. Івано-Франківськ), 2 місце виборов Федора Андрій (смт. Перегінське), а найсильнішою людиною Прикарпаття (до речі, вже вчетверте) став Володимир Пиндус (м. Івано-Франківськ). «Мій секрет успіху в досвіді. Я більше 10-ти років цим займаюся і знаю, як розприділити свої сили так, щоб виграти», – запевняє переможець.

Та на цьому святкування не завершилося. На косівчан і гостей чекає новий сюрприз. На сцені розпочинаються святкування Дня міста, яке підготувала міська рада. Цьогоріч концерт розділили на 5 частин. Розпочали привітанням від 3-х поколінь Косівської родини: Богдана Сорохана, Юрія Плосконоса та Діани Васильчук. На свято прибули й представники від латвійської та польської делегацій. 2 частина «Косів-діти» здивувала юними талантами. На сцені чарують своїми номерами Юлія Кіщук, танцювальний колектив відділу хореографії Косівської дитячої школи мистецтв, Софія Шалімова, Івась Пророчук, Вікторія Кіщук, зразковий дитячий танцювальний ансамбль «Зелений талісман» і танцюристи районного центру дитячої творчості Анастасія Мороз та Юрій Пліхтяк. «Косів мистецький» – третя частина концерту. Вона вмістила в собі знайомство з культурною спадщиною нашого району. «Косів туристичний» представили у 4-й частині свята. А тут і сценки про доктора Тарнавського, і дефіле панянок 30-х років, а привітала піснею всіх, хто працює у сфері туризму Роксолана Янків. У 5-й, завершальній частині продемонстрували «Косів спортивний»: відбулося нагородження юнацької збірної команди «Гуцульщина», а також виступ вихованців спортивного клубу «Кузня».

Надворі вже темніє, а святкування продовжується. На сцені запалюють рок-гурти, а з ними – косівчани. Повертаюся додому, звісно ж, пізніше, ніж моя бабуся більше, як півстоліття тому, але, як вона, повертаюся з Косова на Івана. І не важливо, запаска на мені чи джинси, важливо, що серце гріє вишиванка. Важливо, що ми не губимо традиції, а бережемо їх. Тому, якщо хочете відчути колорит Гуцульщини, можете досліджувати її роками, а можете просто приїхати на Івана до Косова.

Ілона Захарук
студентка кафедри журналістики
ЧНУ ім. Ю. Федьковича