Творча зустріч

29 березня, в світлиці Косівської Центральної районної бібліотеки, відбулося чергове засідання клубу інтелігенції ім. Ігоря Пелипейка.

Захід традиційно розпочав голова клубу ‒ Зеновій Библюк. В цей світлий теплий весняний день, на зустріч косівської інтелігенції завітало більше тридцяти учасників, серед яких були: бібліотекарі району, викладачі Косівської школи мистецтв та інституту, педагоги, представники відділу освіти Косівської РДА, журналісти, члени «Союз Українок», «Просвіти» та клубу.

Першим питанням, яке обговорювалось, ‒ було відзначення 120 років від дня народження Василя Атаманюка, ‒ письменника, журналіста, перекладача, родом з Яблунова. Про В. Атаманюка та цікаві факти з його життя розповів знаний на Косівщині дослідник Василь Курищук. Під час виступу зачепили дуже цікаву мені тему ‒ про журналіста та письменника Мирослава Ірчана. Я ж вирішив скористатись нагодою і розпитати представників творчої інтелігенції Косова, що вони думають про творчість і життя людини, на честь якої названа найдовша вулиця Косова, де мешкаю і я. Раніше ця вулиця так і називалась Довга і мене цікавило чи не підпадає вулиця, яка названа на честь Ірчана, під закон про декомунізацію. За словами Василя Курищука та присутніх шанованих гостей ‒ не потрібно, адже М. Ірчан, як і В. Атаманюк також постраждав від сталінського терору проти української творчої інтелігенції та був заарештований і засланий, хоча Мирослав і був членом комуністичної партії.

Згодом щодо вшанування 145 років від дня народження українського художника та педагога Олекси Новаківського (1872-1935), виступив Василь Дутка – художник, викладач і заступник директора з навчальної роботи КІПДМ ЛНАМ, член НСХУ. Він розповів не лише про творчий доробок та стиль знаного та шанованого в світі художника, а також продемонстрував присутнім фотоальбоми із кращих музеїв Польщі, де розміщено багато картин присвячених гуцульській тематиці. Як стало відомо, вже багато століть на Косівщину та Верховинщину їдуть українські та польські художники задля натхнення та щоб зобразити наш гуцульский край та його колоритних мешканців. Зараз ці картини є окрасою європейських музеїв, а в Косові вже давно діє потужний мистецький та культурний центр ‒ інститут декоративного та прикладного мистецтва. За словами Василя Дутки ‒ це закономірний процес розвитку регіону, який повинен привабити туристів в наше «містечко митців».

Щодо 170 років від дня народження Федора Вовка – всесвітньо-відомого українського вченого-антрополога, етнографа і археолога, який проводив етнографічні і антропологічні дослідження на Гуцульщині виступив відомий у Косові патріот та просвітянин Роман Кабин.

Заступник голови Косівської районної ради Володимир Петричук, який також був присутній на заході, подарував бібліотеці книгу про Волинь.

Кульмінацією зустрічі стало відзначення 55-річного ювілею знаної смоднянської поетеси ‒ Надії Миколаївни Пасічняк. Захід був присвячений до Всесвітнього дня поезії, який щороку традиційно відзначається 21 березня.

До ювілею був виданий та представлений для присутніх пісенний збірничок пані Надії під назвою «Я смодняночка‒смоднянка», покладений на музику викладача Косівської школи мистецтв Світлани Крицкалюк.

Це вже не перша творча збірка бібліотекаря Вербовецької ЗОШ, педагога, поетеси Надії Пасічняк. Минулого року в Косівській ШМ була презентовано першу збірку поезій авторки ‒ «Каштанове намисто». Про саму ювілярку та її творчість розповіла журналіст та літературознавець Аделя Григорук.

Вірші Н. Пасічняк можна почути на українсько-польських конкурсах, а музику для її пісень писали: В. Вольський, Т. Бойчук, Н. Васильченко-Каверіна, Л. Гнатищак. Привітати ювілярку завітали також М. Гавронський, І. Павлюк, І. Мисак. На завершення для присутніх талановита внучка Надійка разом зі Світланою Крицкалюк заспівали кілька пісень із нового збірничка.

Тарас ПАСИМОК. Фото автора.

Share