Звіт по туристичній діяльності за 2011–2020 роки

Цей звіт вийшов із запізненням на рік http://kosivart.if.ua/2016/03/28/7063/ із об’єктивних причин ‒ багато моїх статтей ще не були опубліковані.

На початок 2017 року, ще близько 50 записаних мною gps-треків і точок неопубліковані на сайтах, проте загалом все вже більш менш чітко і зрозуміло по роботі. Звіт написаний не заради самовихваляння, а для підсумку роботи за великий проміжок часу, коли я займався розвитком туризму на Гуцульщині на громадських засадах.

Зразу хочу зазначити, що в цій нелегкій роботі мене не фінансувала жодна громадська організація, приватна особа чи державна установа чи тим більше політична партія — моя громадська діяльність є цілком аполітичною. Все, що я написав чи організував в туризмі ‒ є цілком моя ініціатива.

Загалом написано та опубліковано не багато не мало ‒ 200 статтей (80 для «Велокосова», 60 для «МапаКосів» та по 20 статтей на сайти «Лудинє», «Гуцулія», «КосівАрт» та інших сайтах. Це мною розроблені і описані вело і піші маршрути, відео, фото звітів та записи gps-треків. З повним списком ви можете ознайомитись нижче.

Всю цю роботу я не лише створив, але і поширив всіма можливими ЗМІ Косівщини, до яких міг долучитись, а саме: Громадський проект «Місто Косів» http://kosivart.if.ua/2016/02/09/6906/, який я створив та розвиваю ось вже більше 8 років, пабліки сайтів ВелоКосова та МапаКосів в соціальних мережах, які я розвиваю вже більше 5 років, туристичні сайти, газети «Косівський Передзвін» і «Гуцульський край», журнал «Гуцули і Гуцульщина», телебачення «РАІ» та «Дримба ТВ», а також іноді мої матеріали потрапляли і на сторінки обласних Інтернет-порталів.

За цей значний безкоштовний вклад в розбудову туризму нашого регіону на даному етапі я нагороджений двома обласними грамотами (без премій лол) ‒ тут http://kosivart.if.ua/2016/08/17/7600/ і тут http://velokosiv.if.ua/2015/10/16/3212/ можна ознайомитись із нагородженням детальніше. Що це мені дало в практичному і головне економічному плані, крім двох кольорових папірців, які можна вставити в рамочку і тішитись, ‒ поки що велика загадка…)

Підсумовуючи весь цей багаж можу сказати, що роботи зроблено справді багато. На мою думку, основним досягненням в туризмі, окрім написання статтей і розробки вело і піших маршрутів, є також і практична частина моєї громадської роботи ‒ організація певної кількості туристичних подій та атракцій. У велоспорті це однозначно організація і проведення «Першого Велопараду Дівчат» у Косові.

А в пішохідному туризмі ‒ це була тривала і важка робота разом із Косівською РДА (Марія Ковалюк, Ярослав Бринський), щодо створення оглядового майданчика на горі Острий. Було зроблено багато виїздів із керівниками на місце, поїздки у Верховину та Яремчу для ознайомлення з їхніми проектами (також за власний кошт). Та навіть топографічну зйомку довелось робити (безплатно, звісно), але поставлена ціль досягнута і майданчик, через два роки наполегливої роботи, ‒ таки стоїть на вершині гори.

Щодо статтей і маршрутів, то найпопулярніші з них мають по 7-15 тисяч переглядів, інші по 3-6 та 1-2 тисячі відповідно. Зважаючи, що все робилося і робиться зусиллями лише двох людей ‒ мене, як автора, і Стаса Михайлюка, як адміна сайтів, без грошей, то думаю, ‒ результат вражаючий. Досить багато статтей, (десь близько 60-70% ще не були опубліковані, окрім сайтів, тому мені б хотілося, щоб мою роботу побачили і читачі газети «Гуцульський край», хоча би частково. Хочеться достукатись до мас людей, як в плані заохотити їх любити природу і край, в якому вони живуть, частіше, щоб ходили в гори, так і в екологічному плані ‒ не закопувати сміття в лісі та не дозволяти будівництво міні-ГЕСів в своїх селах.

Говорячи про звіт і про причини його написання хочеться зачепити і проблему авторського права в Україні та Інтернеті. Зважаючи, що ніхто мені не допомагав, і як результат, в мене повністю вбитий велосипед, на ремонт якого чи на купівлю нового в мене немає коштів, а також значного вкладення коштів в туристичне спорядження, яке я теж придбав за власні кошти з мінімальної зарплати, то бажання певних людей присвоїти таку роботу стоїть для мене дуже гостро. Тому цей звіт написаний і з метою недопущення маніпуляцій на тему зробленої роботи ‒ не допомагали і не хотіли (навіть елементарним лайком чи поширенням в соц. мережах), то і не кажіть, що ви також до цієї роботи були долучені, бо це ‒ неправда. Що моє, то моє, що ваше ‒ те ваше!).

Дивним є той факт, що на фейковий туристичний портал Косівського району в 2013 знайшлось 70 000 грн (майже 10 000 доларів по курсу 8,0), а на реальний практичний туризм, ‒ грошей, як завжди, не вистачає.

Зважаючи на значний і тривалий досвід роботи активістом в Косові в напрямках туризму, музики, культури та громадсько-патріотичного сектору (активно з 2010 року по 2016 рік) можу сказати, що цей етап в моєму житті пройдений та закритий. Потрібно рухатись далі і думати про кусок хліба і як його заробити.

Нижче на підтвердження моїх слів написані мною 200 матеріалів.

З повагою, журналіст Тарас Пасимок.