Молоде покоління українців
Споконвіків Україна боролася за незалежність. Загарбники завжди хотіли Україну пошматувати, забрати собі ласий кусочок найкращої у світі землі, на якій ходили Тарас Шевченко, Іван Франко, Григорій Сковорода, Леся Українка, Олександр Довженко. їхнє слово, як гострий меч, ранило ворогів.
За нашу незалежність заплачено дорого. Нарешті, після сотні років боротьби, настав цей заповітний день. 24 серпня 1991 року зоря волі зійшла над Україною. Потроху відроджувалась наша нація, шукала щось своє, особливе. Українці працювали день і ніч, всіх об’єднувала єдина мрія — створити гідну країну для майбутніх поколінь. Та недовго сяяли усмішки на людських обличчях: знову загриміли постріли на рідній землі.
У цей нелегкий час кожен малює у своїй уяві ідеальне суспільство. Його створити важко, але недарма кажуть: «Світ створюють мрійники». Навіть незалежність України була маревом, а тепер ми святкуємо її двадцять п’яту річницю. Однак, як виявилося, мало хто уявляв, що робити далі, як будувати незалежну Україну, яке майбутнє створювати. Справжніх мрійників стало мало, а суспільство охопила боротьба за матеріальні цінності.
Сучасний світ швидко змінюється. І чи стане Україна лідером, чи залишиться сировинним придатком інших сильніших країн — все це залежить від того, які мрії та ідеї ми сьогодні покладемо в основу нашого спільного майбутнього.
Для мене головною ідеєю є розвиток екологічної культури. Я мрію про чисельні акції щодо озеленення нашої країни. Кожен має зрозуміти, що ідеальне суспільство починається з нього. Адже, як казав англійський мислитель та економіст Д.Мілль: «Пдність держави залежить, у кінцевому рахунку, він гідності особистостей, які її утворюють».
У суспільстві моєї мрії все взаємопов’язано. Я вважаю, що освічена і культурна людина не буде смітити і подавати поганий приклад. Якщо наше безпечне перебування залежить від нас, то гарні умови для самореалізації повинна забезпечити влада.
У наш час чи не найбільший вплив на підростаюче покоління мають соціальні мережі. Потрібно розуміти, що неправильне використання Інтернет-ресурсів може нашкодити людині, кардинально поміняти ЇЇ психологію, що згубно відіб’ється на здоров’ї. Але найгіршим я вважаю те, що саме соціальні мережі вбивають істинне «я».
Суспільство моєї мрії починає відроджуватися, ставати свідомою ланкою сучасного соціуму. Воно толерантне до кожного громадянина, співчутливе до чужого горя, спроможне допомогти нужденному. В ньому немає жодних ознак расизму, немає етнічних і міжконфесійних конфліктів. Таке суспільство могло б відновити всі духовні цінності. Освічені і висококваліфіковані кадри працювали б на високооплачуваних посадах, були би впевненими в завтрашньому дні, вели здоровий спосіб життя і займались спортом. Такі люди знайдуть компроміс у вирішенні будь-яких питань, і проблема військової потужності держави відійде на задній план. Таке суспільство береже природу, вважає себе частинкою її, а не господарем над нею. З впевненістю стверджую, що воно зможе зробити великий культурний внесок у світову скарбницю.
Суспільство моєї мрії неповторне. Кожен з людей там є особистістю. Тут немає горя, кожен веселий, нікому не нудно і ніколи не буває смутку, особливо сліз. Немає також і хвороб, які завдають болю і страждань. Кожен має трудитися по совісті, при цьому любити те, що він робить. Ніколи не буває воєн, адже всі один одного цінують. Немає брехні, є тільки правда.
Звісно, я розумію, що це все тільки мрії, але якщо кожен почне виховувати в собі свідомого громадянина держави і вважатиме пріоритетними духовні цінності, ми зможемо разом досягти результату. Хотілося б, щоб саме таке українське суспільство стало еталоном світової культури.
Тетяна Сергеєва,
учениця 10-А класу Рожнівського НВК«Гуцульщина» ім.Ф.Погребенника НаУКМА.
«Гуцульський край», №32, 19.08.2016 року
