Сміття, поліетилен, пластик, скло і бетон

Ці п’ять компонентів призведуть до екологічної катастрофи в Україні.

В одному журналі прочитав, що в Тихому океані плаває острів зі сміття, який займає територію більшу, ніж Україна. Його висота — 10 м. Острів складається в основному з пластикових пляшок.

У сучасному світі проблема нагромадження відходів постає особливо гостро. її наслідки будуть дуже сумними для людства з двох основних причин.

По-перше, запаси природних ресурсів на землі — не безмежні. Нераціональне їх використання призвело до втрати третини цих ресурсів. Саме тому важливо витрачати їх економно, одночасно шукати альтернативу, налагодити вторинну переробку вже використаної сировини. По-друге, однією з причин глобального потепління вважають «парниковий ефект», у тому числі — через величезні купи промислового сміття.

Люди викидають тонни поліетиленових пакетів, відходи побутової техніки, період розкладу яких триває століття. Скажімо, якщо в річку чи море викинути паперову серветку, то вона зникне через 3 місяці, сірник розчиниться через 6 місяців, цигарковий недопалок — через 1,5 року; поліетиленовий пакет — через 200 років, вироби з нейлону — через 300 — 400 років, консервна бляшанка чи пластикова пляшка — через 500 років, скло — через 1000 років.

Вперше проблемою переробки відходів зайнялася Англія 200 років тому. В кінці XIX ст. у цій країні з’явився перший завод зі спалювання сміття. Найкраще зі своїм непотребом справляється Швеція, переробляючи до 52% сміття від загальної кількості. За нею йдуть слідом Австрія (49,7%) і Німеччина (48%), а Україна — лише 2%. У Європейському Союзі популярнішим, порівняно з безпосереднім розміщенням відходів на полігонах, є спалювання сміття. Такий спосіб утилізації виник як засіб знешкодження ТПВ і згодом перетворив на енергетичну індустрію, оскільки за тепловим еквівалентом 1 тонна ТПВ = 1/2 тонни вугілля.

Вивченням способів утилізації сміття займається наука ґарбалогія (від англ. слова дагЬасІе — «сміття») — окремий напрямок екології. У світі щороку більше 100000 ссавців, птахів і риб гинуть через те, що їдять поліетиленові пакети, які викидають люди.

Кожної секунди в світі з’являється 3,8 кг «екологічно нешкідливого сміття»: яєчна шкаралупа, недоїдки, шкірки від картоплі та інше. Воно становить 29% сміттєвого кошика сучасної людини. Інші його складові: 25% — картон і папір, 13% — скло, 11% — пластик, 4% — метал і 18% — інші матеріали.

За даними досліджень, практично кожний українець виробляє на рік більше 300 кг сміття (помножте цю цифру на кількість жителів). Все це вивозять на сміттєзвалища, загальна площа яких в Україні більша, ніж територія Кіпру. Потрапляючи на сміттєзвалище, відходи забруднюють навколишнє середовище — ґрунт, повітря, воду, залишаються там на декілька сотень років, тому що природа самостійно не може швидко переробити їх.

У першу чергу довкілля забруднює фільтрат — це отруйна рідина, яка проходить через усе звалище та несе із собою у підземні води шкідливі речовини. Окрім того, у фільтраті довгий час залишаються бактерії, які спричиняють захворювання людей. А найстрашніше те, що ця вода потрапляє до нас через колодязі, продукти рослинного і тваринного походження.
Часто сміття спалюють. При цьому виділяються токсичні гази, утворюються небезпечні хімічні сполуки, які забруднюють атмосферне повітря.

Щорічно в світі на смітник викидають 7 млн. тонн одягу, 4,5 млрд. недопалків цигарок. У Нью-Джерсі (США) відкрито музей сміття, де зберігають нестандартні і цікаві його зразки.

Отримуючи енергію за рахунок спалювання сміття, у британському місті Едмонтоні щорічно економлять 100 тис. тонн вугілля. У місті Баффало (США) при вході до супермаркетів стоять два апарати, які приймають пластикові і скляні пляшки, відразу ж переробляють їх на порошок і видають чек на 5 центів за кожну пляшку. Згодом цей порошок використовують для виготовлення асфальту. А поляки нещодавно придумали технологію переробки використаних шин як додатку до асфальту.
Територія Косівщини настільки засмічена склом, бетоном, пластиковими пляшками, що їх можна побачити де завгодно — на берегах річок, ставків, дорогах і навіть у лісі, де рідко ступає нога людини. Ліс навколо Косова перетворили на сміттєзвалище, яке з кожним роком збільшується.

У США, особливо за останні роки, розвинувся волонтерський рух серед молоді. Майже всі дрібні роботи комунальників виконують волонтери: саджають квіти і дерева, косять траву в парках, розносять пошту, кореспонденцію, фарбують приміщення, ремонтують книги в бібліотеках, доставляють продукти перестарілим, прибирають сміття на дорогах, в парках тощо. Волонтери отримують документ, де вказано вид роботи і кількість відпрацьованих ними годин. Якщо не маєш 150–200 відпрацьованих безкоштовно годин, не вступиш вчитися ні в один коледж чи університет. Тобто, якщо ти нічого не зробив безкоштовно для міста, Америки, — ти не будеш вчитись (дармоїди Америці не потрібні).

Тому всі учні шкіл самі шукають собі роботу волонтера. І якщо їм довелося прибирати сміття, то вони ніколи не кинуть на землю недопалок чи лушпиння соняшника.

В центрі міста Косова влаштували сміттєзвалище на відстані 10 м від 5-поверхового будинку та 5 м — від шахтних колодязів. Наші вимоги перенести це сміттєзвалище в інше місце не дали результату. З міської ради минулого скликання отримували лише різного роду відписки. Я звернувся на урядову гарячу лінію, бо вже не зміг їх читати. Через місяць одержав письмові відповіді від: РДА, міліції, санепідемстанції: Майже всі вони ідентичні — це не наша справа, є місцеве самоврядування, то нехай міська рада все вирішує, а якщо вона не хоче цього робити, то подавайте в суд.

Я можу зрозуміти РДА, але не можу зрозуміти міліцію і санепідемстанцію. У США на будь-яке порушення закону, правопорядку, забруднення довкілля відразу ж реагує поліція, яка має право накладати штрафи на будь-яку організацію. А хіба санепідемстанція не має таких прав до тих осіб, які порушують екологію міста?

Але зовсім незрозумілу відповідь одержав з Косівської міської ради від колишнього голови М.М.Фокшея:

«Створіть у будинку ОСББ (об’єднання співвласників багатоповерхових будинків). Міська рада передасть ОСББ у власність територію землі, де влаштоване сміттєзвалище, а ОСББ вже тоді вирішить, що з тим сміттям робити».

Ми, де стоїмо, там собі і гадимо. Все це залишимо своїм нащадкам.

А ще хочемо йти в чисту Європу! Невже Європа захоче таких брудасів взяти до себе в гості?

Богдан ТРАЧ, житель м. Косова.

«Гуцульський край», №7, 26.02.2016 року

Share