Село Тюдів як адміністративний центр

20 Грудня, 2015 · Села

У XIV столітті появляються перші жителі на території нашого села, де ще в ХІІІ столітті був чоловічий монастир. На той час територія, де зараз Тюдів , називалася не село, а урочище. Перша згадка про урочище Тюдів в 1490-1492 р.р., коли на Покутті було перше велике антифеодальне повстання селян під проводом Івана Мухи, у якому, за переказами, брали участь жителі Тюдова.

Галицька Гуцульщина, до якої належало с. Тюдів, у XIV-XV столітті була під владою Польщі. За адміністративним поділом XV-XVII століття належала до Галицької землі Руського воєводства і становила частину Галицького, Коломийського і Снятинського повітів.

У люстрації Снятинського староства за 1565 рік Тюдів згадується як новозасноване село. У 1647 році відбувся судовий процес між власниками Тюдова і с. Кути, на якому старожил Нікор Онишкович розповів про привласнення Тюдова паном Сулятицьким. У 1649 році, в період національно-визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького проти Речі Посполитої, жителі с. Тюдова напали на управителя Снятинського староства в Кутах, захопили майно і вбили слугу пана Сільніцького.

У 1772 році, після загарбання Галичини Австрійською монархією, територія Гуцульщини увійшла до Станіславського округу так званого Королівства Галіції і Лодомерії з центром у м. Львові. Село Тюдів належало до Косівського повіту, повітовий суд, поштовий та телеграфічний уряди були в Кутах.

Так було до 1918 року. З листопада 1918 року по червень 1919 року село входило до ЗУНР. В 1919-1939 роках Тюдів під владою Польщі і належало до Станіславського воєводства, повітовий та податковий уряди в Косові. 1939-1991 – село належало до Української Радянської Соціалістичної Республіки.

Під час радянсько-німецької війни 1941-1945 років село належало до дистрикту «Галичина», який приєднувався до створеного гітлерівцями на польській території генерал-губернаторства з центром у Кракові.

В 1944-1956 роках с. Тюдів входило до Кутського району, який згідно указу Президії Верховної Ради УРСР був ліквідований в 1956 році і село передано Косівському району. Згідно указу від 9 листопада 1962 року м. Станіслав перейменовано на Івано-Франківськ.

Село Тюдів розташоване на лівому березі річки Черемош, за 16 км. Від районного центру м. Косова, за 5 км. від залізничної станції в м. Вижниця. Висота над рівнем моря 430 м. На півдні межує з В. Ріжном, на заході – з М. Ріжном, на півдні і південному сході з Кутами.

Кількість населення згідно знайдених архівних даних була такою:

1789 р. – у Тюдові народилося 13 хлопчиків і 10 дівчаток, померло 9 чоловіків і 9 жінок, одружилися 5 пар.
1799 р. – 131 хата, 657 осіб, 159 родин, 329 чоловіків і 328 жінок, дітей до 13 років – 121, від 13 до 18 років – 40.
1858 р. – в с. Тюдів Коломийського округу, повіт Кути було 1170 чоловік.
1880 р. – число населення в с. Тюдів Косівського повіту станом на 31 грудня становило 1155 чоловік. 280 дворів, 1132 греко-католики українці, а 23 німці.
1902 р. – 1246 греко-католики, 80 членів братства тверезості.
1913 р. – в с. Тюдів було 160 членів церковного братства тверезості.
1921 р. – 1470 чоловік.
1947-49 р.р. – 1210 чоловік, 341 двір.
1974 р. – 1782 чоловік.
1989 р. – 1966 чоловік, 926 чоловіки, 1040 жінок.
1998 р. – 824 двори, 2097 чол.
1999 р. – 825 дворів, 2101 чол.
2000 р. – 825 дворів, 2101 чол.
2001 р. – 825 дворів, 2031 чол., 952 чоловіки, 1079 жінок.
2002 р. – 825 дворів, 2074 чол.
2003 р. – 825 дворів, 2056 чол.
2004 р. – 825 дворів, 2059 чол.
2005 р. – 825 дворів, 2064 чол.
2006 р. – 825 дворів, 1998 чол.
2007 р. – 792 двори, 2001 чол.

За часів Австро-Угорщини, з 1898 по 1918 рік війтом (головою сільської ради) у с. Тюдові був Луканюк Федір Васильович. З 1918 по 1939 рік війтом був син Федора Васильовича Луканюк Дмитро Федорович (Климачків).