Талант бачиту людину

Час невпинно летить, збігають дні, минають ночі… Народжуються і відходять люди…Одвічно складена програма людського земного діяння. Нічого зайвого, випадкового, пересічного; все вартісне, натхнене уявою і світосприйняттям художника, котрий з’явився у цьому світі з душею прекрасного призначення, з місійною участю шляхетно й майстерно зобразити людину…

Такою є творча постать Миколи Добринова — працівника кафедри образотворчого мистецтва КІПДМ ЛНАМ, незмінного приятеля, добросердного сусіда, мудрого, неквапливого, проте, такого педантичного наставника і просто — людини, якому 7 жовтня виповнився славний ювілейний день його народження.

Микола прийшов у світ 1955 року, в мистецько-вчительській родині Добринових, у місті Косові. Його мати — Ніна Миколаївна Лугова (1923–2014), уродженка Полтавщини, була вчителькою української мови в Косівській СШ. Родинне виховання сформувало у художникові кращі моральні якості громадянина України.

Талант і майстерність малювати успадкував від батька Івана Юхимовича Добринова (1924–1996). Значний вплив на становлення Миколи як професійного художника мала діяльність здібного педагога-митця Ю.О.Касьяненка (1937–1981), до методики творчості якого він наблизився, коли ще був студентом Косівського ТНХП ім. В.Касіяна (1976–1979).

Микола Іванович, напевно, народився під щасливим знаком: гострий розум справжнього художника, чутлива душа, сама природа таланту, добросовісність, усвідомлення свого морального обов’язку — це якісні сили його мистецтва. Всім відомо, що мистецтво твориться самодостатніми, яскравими, неповторними постатями. Такою особистістю є Микола Добринов.
Кілька років тому він брав участь у конкурсі на кращий портрет діячів культури та мистецтва України, оголошений Івано-Франківською ОДА. Написав портрет Тараса Мельничука (1938–1995) — поета, в’язня радянських концтаборів.

Створений творчою уявою художника образ Т.Ю.Мельничука, журі конкурсу виокремило як найкращий за широтою та епічністю мислення, за композиційним та образно-колористичним вирішенням. Портрет придбав Петро Ющенко, і зараз картина зберігається у його приватній колекції у Києві.

Із невеликої кількості творчих робіт художника, які переважно є його власністю, вирізняються твори: «Над Гуком» (2000), портрет косівського музиканта, одного із засновників знаменитого рок-гурту «Гуцули» Я.Одудяка (Ґеби) (1950–1996), «Портрет Ю.Гордієвича» (2005) та багато інших.

Малярство для Добринова — єдиний засіб, який переносить на полотно його духовне життя — все глибинне, невидиме, сокровенне, особистісне.

У сучасному мистецькому світі Косова Микола Добринов є романтиком, творчість його все більше і більше стає для нього формою життя. Написати пейзаж, портрет, натюрморт не складає великих зусиль для професіонала. Завдання своє бачить у тому, щоб одухотворити світ речей, середовище, природу, яка нас оточує.

Але визначальним у його творчості є портрети, у яких художник шукає відповіді на старе як світ питання про цінність людського життя, миттєвість і вічність, з ностальгічними настроями думає про невмолимий плин часу. В цьому жанрі художник почувається вільно і розлого, безперервно експериментує, шукає відповіді на питання сучасного образотворчого мистецтва.

Бажаю Миколі Івановичу многая літ у здоров’ї та особистому житті, наполегливої праці та нестримного пошуку істини, адже це єдиний шлях у мистецтві.

Марія Іванчук

«Гуцульский край», №45, 6.11.2015 року