До питання про наші дороги
Днями, при перегляді новин на «Еспресо ТВ» побачив повідомлення, що Світовий Банк виділив Україні 550 млн. доларів на ремонт доріг. Якщо хтось з вас думає, що це добра новина, то потратьте п’ять хвилин свого часу і я спробую переконати вас у протилежному.
Для початку — короткий економічний аналіз. Фінансування ремонту та утримання автомобільних доріг відбувається за кошти державного бюджету, котрий формується з податків, тобто пересічні українці своєю працею і наповнюють його. Минулого року цих податків було зібрано приблизно 375 млрд. гривень. До 2015 року існував Державний дорожній фонд, котрий наповнювався цільовими податками, основним з яких є акцизний збір на паливно-мастильні матеріали (не плутати з акцизом з обороту, котрий іде до місцевих бюджетів!). Головним розпорядником бюджетних коштів, призначених для доріг, був і є «Укравтодор».
Наскільки «ефективно» працювала ця система, можете самі здогадатись. Скажу тільки, що «відкати» в ній, за різними оцінками, становили біля 70%. Себто крали більше, ніж використовували за призначенням.
Думаєте, з приходом нової влади стало краще? Тоді читайте далі.
Цілий Косівський район у 2014 році на ремонт доріг отримав 2,4 млн. гривень, а область — 126 млн. грн. За оцінкою Служби автодоріг області, це — 15% від необхідних потреб.
Аргументи Уряду — нема грошей у бюджеті.
Тоді ми сіли та порахували. Порахували за методикою експлуатаційних витрат на утримання автопарку згідно з чинними нормативними витратами, затвердженими, до речі, Міністерством юстиції. Вийшло, що одного тільки акцизного збору з автовласників Косівщини держава в цьому році збере 150 млн. гривень. Різницю між 2,4 та 150 вловлюєте? Тоді йдемо далі.
Використовувати гроші через систему «Укравтодор» — все одно, що носити воду в решеті. Крім збирання податків, їх необхідно ще правильно та ефективно використати, а для цього треба утворити нову, прозору систему розподілу та використання коштів.
Щоб мати дієвий інструмент для втілення свого бачення, ми ініціювали створення громадської ініціативи «Спільна дорога», учасниками котрої стали громади 39 сіл і селищ нашого району. Для роботи в рамках програми був утворений Комітет громад, від імені котрого на адресу очільників нашої держави були відправлені звернення, підкріплені розрахунками.
Відповіді по суті комітет не дочекався. Влада на діалог з громадами не пішла, що змусило нас нагадати про себе, організувавши 13 травня двогодинне блокування цілого району як демонстрацію бажання громад бути почутими. Нас почули ЗМІ, але не державні урядовці. І хоча Уряд на дороги Прикарпаття все-таки виділив 412 млн. гривень, 58 млн. з котрих віддали на дороги Косівщини, проблеми по суті це не вирішило. Просто система вкотре продемонструвала, що реагує тільки на безпосередній тиск. Дійшло навіть до того, що 17 липня Комітет громад був змушений висувати ультиматум голові ОДА та народним депутатам, які два місяці зривали проведення тендеру на дорожні роботи в Косівському та Верховинському районах, а 30 липня представники Комітету особисто були присутні при проведенні цього тендеру.
Коли я бачу, як деякі народні депутати від Франківщини гордо заявляють про свою безпосередню причетність до «вибивання» коштів з держбюджету, то мені хочеться просто нагадати їм, що їх вибирали до законодавчого органу держави для того, щоб вони створили таке законодавче поле, в котрому б цей бюджет нормально наповнювався та прозоро розподілявся. Сьогодні відсутнє і перше і друге: елементарно прості економічні розрахунки, базовані на макроекономічних показниках, взятих з урядових інстанцій, показують повну неспроможність Верховної Ради та Уряду навести порядок з фінансами держави.
Щоб не бути голослівним, наведу цифри: за даними Національного інституту стратегічних досліджень, Україна за рік спожила по 5 млн.т дизпалива та бензину. Відповідно, до бюджету повинно було надійти близько 41 млрд. гривень акцизного збору. Але, за звітом Держказначейства, за весь 2014 рік цього податку було зібрано 15,5 млрд. гривень, тобто 25 млрд. просто десь загубилися у бездонних кишенях наших олігархів. Мало того, за призначенням, тобто на ремонт доріг, з цих грошей Уряд виділив тільки 2,8 млрд. гривень.
Куди пішла решта коштів? Ми не знаємо, бо на нашу вимогу дати звіт про розподіл цього виду податку, Уряд відповіді по суті не надав.
От тепер самі і робіть висновки про ефективність системи державного управління, де з 41 млрд. на дороги витрачається менше трьох, причому замість справедливої та прозорої системи розподілу ми бачимо цілий парад амбіцій депутатів та чиновників, які розказують нам байки про свою корисність для народу. І на цьому фоні Уряд, котрий десь умудрився протринькати більше 30 мільярдів наших з вами податків, знову бере черговий кредит на 12 мільярдів гривень для ремонту доріг!
Людей вчергове дурять і вводять в наступну боргову кабалу замість того, щоб просто навести порядок. Причому роблять це під акомпанемент переможних рапортів про боротьбу з корупцією та успішні реформи.
Наш комітетом запропонував змінити систему збору та розподілу акцизного збору, для чого необхідно вносити зміни в законодавство. Метою цих змін є, власне, усунення корупції у сфері торгівлі нафтопродуктами, справедливий розподіл бюджету та ефективне використання коштів при ремонті доріг. Від березня наша ініціатива «гуляє» кабінетами Адміністрації Президента, Кабміну та Верховної Ради. Її підтримали Косівська районна рада та обласна рада. Але всі наші ініціативи повністю ігнорує Київ. Так само, на жаль, вони залишились проігноровані і народними депутатами, яким, очевидно, цікавіше піаритись на екранах телевізорів та газетних шпальтах, ніж займатись нормальною законотворчою діяльністю та створювати в нашій країні нові умови для бізнесу і людей, при котрих українці для виживання не змушені були б шукати роботу за кордоном.
До чого може привести така сліпота та глухота влади?
Поки-що народ виходить на мирні акції протесту, хоча кількість цих акцій постійно зростає. Рано чи пізно, за законом діалектики, кількість переросте в якість. Це поганий сценарій розвитку подій, але він може стати реальністю, якщо влада не отямиться і не перестане думати про власну вигоду, а не вигоду цілого народу.
Олександр Вуйцік,
координатор комітету громад Косівського району.
«Гуцульский край», №45, 6.11.2015 року