Порядок ведення трудових книжок
Трудові книжки громадян, які працюють за трудовими договорами в іноземних представництвах, а також іноземних кореспондентів, співробітників міжнародних організацій та інших прирівняних до них громадян на території України, зберігають: у м. Києві — у Генеральній дирекції Київської державної адміністрації по обслуговуванню іноземних представництв; у Автономній Республіці Крим та областях — у департаментах зовнішніх зв’язків обласних державних адміністрацій; у м. Севастополі — у міській державній адміністрації.
Ці організації роблять відмітки у трудових книжках про прийняття на роботу і звільнення з роботи відповідно до трудових договорів і довідок наймачів. Під час влаштування на роботу вносять такий запис: «Прийнято на роботу в систему Генеральної дирекції Київської державної адміністрації по обслуговуванню іноземних представництв», а при звільненні: «Звільнено з роботи з системи Генеральної дирекції Київської державної адміністрації по обслуговуванню іноземних представництв» із посиланням на відповідні статті КЗпП України. Запис, зроблений у трудовій книжці іноземними представництвами, іноземними кореспондентами, співпрацівниками міжнародних організацій та іншими прирівняними до них іноземцями на території України, є недійсними.
До трудових книжок працівників у розділ «Відомості про нагородження» заносять відомості про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, у розділ «Відомості про заохочення» — відомості про заохочення за успіхи у праці. До трудових книжок не заносять відомості про премії, передбачені системою заробітної плати або виплата яких є регулярною.
Порядок занесення відомостей про винагороди та заохочення такий: у графі 3 відповідного розділу трудової книжки пишуть назву підприємства у вигляді заголовка; нижче у графі 1 — порядковий номер запису (нумерація зростає протягом усього періоду трудової діяльності працівника); у графі 2 — дату нагородження або заохочення; у графі З — хто нагородив або заохотив працівника, за які досягнення і якою винагородою або заохоченням; у графі 4 — підставу запису (дату, номер і назву документа).
Записи про причини звільнення у трудовій книжці мають бути у повній відповідності з формулюванням чинного законодавства з посиланням на певну статтю, пункт закону, наприклад: «Звільнено у зв’язку з прогулом без поважних причин, п. 4, ст. 40 КЗпП України».
У разі розірвання трудового договору з ініціативи працівника з причин, за яких законодавство передбачає надання певних пільг і переваг, запис про звільнення вносять до трудової книжки із зазначенням цих причин, наприклад: «Звільнено за власним бажанням у зв’язку із зарахуванням до вищого навчального закладу, ст. 38 КЗпП України».
Запис про звільнення до трудової книжки працівника вносять за такими правилами: у графі 1 розділу «Відомості про роботу» — порядковий номер запису: у графі 2 — дату звільнення (10.10.1998 р.); у графі З — «Звільнено за скороченням штатів, п. 1 ст. 40 КЗпП України»; у графі 4 — дату і номер наказу про звільнення.
У разі переведення з одного підприємства до іншого за погодженням між їх керівниками у графі З наводять посилання на погодження: «Звільнити у зв’язку з переведенням на роботу до такого-то підприємства, п. 5 ст. 36 КЗпП України».
У разі переходу на виборну посаду до графи 3 вносять такий запис: «Звільнити у зв’язку з обранням на виборну посаду до такої організації, п.5 ст.36 КЗпП України».
У разі розірвання трудового договору з ініціативи власника майна або уповноваженого ним органу у зв’язку із заходами щодо вдосконалення організації управління промисловістю та іншими галузями народного господарства, крім підприємств, передбачених чинним законодавством, наводять посилання на відповідне рішення Уряду України. Наприклад, у графі 3 пишуть: «Звільнено за скороченням штатів (чи чисельності) працівників, п. 1 ст. 40 КЗпП України».
У разі призначення пенсії за віком, пенсії за вислугу років, працівник органу соціального забезпечення у розділі трудової книжки «Відомості про призначення пенсії» ставить штамп «Пенсію призначено».
Вкладиш до трудової книжки
У разі, якщо всі сторінки відповідних розділів трудової книжки заповнені, її доповнюють вкладишем, який вшивають до трудової книжки. Власник майна або уповноважений ним орган за місцем роботи працівника заповнює та веде вкладиш у такому самому порядку, що.й трудову книжку. Вкладиш без трудової книжки недійсний.
Про кожний вкладиш на першій сторінці (титульній) трудової книжки зверху ставлять штамп розміром 10×25 мм з написом «Видано вкладиш» і тут же зазначають серію і номер вкладиша. Про кожний наступний вкладиш ставлять новий штамп із зазначенням його номера та серії.
Валентина СОКОЛОВСЬКА,
головний державний інспектор праці.
«Гуцульський край», №30, 24.07.2015 року