Шлюбний договір: варто чи ні?
Сьогодні питання шлюбного договору цікавить багатьох громадян. В Україні такий договір спрямований на визначення в основному майнових прав та обов’язків подружжя, а найважливішим його правовим наслідком є можливість встановлення особливого режиму майна подружжя.
Укладення шлюбного договору є виключно добровільною справою і можливе лише за волевиявленням обох сторін. Такий договір укладають у письмовій формі, він має бути посвідчений нотаріусом. Слід зазначити, що шлюбний договір може бути укладений як особами, які тільки мають намір одружуватися, так і особами, які вже перебувають у шлюбі. Осіб, які мають намір укласти шлюбний договір, цікавить питання визначення у ньому правового режиму майна. Так, сторони можуть домовитись щодо непоширення на майно, яке буде придбане ними за час шлюбу, режиму спільної сумісної власності.
Натомість можна передбачити, що таке, майно буде особистою власністю того з подружжя, на ім’я якого оформлений правовстановлюючий документ. Також сторони можуть домовитись про порядок поділу майна в разі розірвання шлюбу.
Подружжя може передбачити положення про те, з ким залишаться проживати діти у випадку розлучення або окремого проживання батьків. Відповідно може збільшуватися і розмір частки при розподілі спільного майна на користь того з подружжя, з ким проживатимуть діти. Може також бути визначене положення про передачу дитині у користування певного майна, у тому числі й нерухомого, про розмір і порядок стягнення аліментів.
Така попередня домовленість допоможе уникнути суперечок у майбутньому, оскільки при вирішенні спору між подружжям, яке уклало шлюбний договір щодо “порядку розподілу майна”, суд у першу чергу буде керуватися не приписами закону, а положеннями шлюбного договору.
Також у шлюбному договорі можна врегулювати порядок користування одним з подружжя житловим приміщенням, яке належить іншому з подружжя, а також проживання у житловому приміщенні, яке є їхньою спільною власністю.
За бажанням і згодою обох сторін шлюбний договір може бути як змінено, так і розірвано, або ж сторони взагалі можуть відмовитись від договору. Зважаючи, що життя завжди вносить свої корективи, правом на зміну умов договору або його розірвання сторони можуть скористатися у будь-який час. Бажання щодо зміни, розірвання або відмови від шлюбного договору має бути взаємним. Нову угоду про внесення змін до шлюбного договору укладають в тій же формі, що і сам договір, тобто письмово. Вона має бути посвідчена нотаріусом. В односторонньому порядку шлюбний договір не можна змінити, розірвати, а також відмовитися від нього.
Як бачимо з вищевикладеного, укладення шлюбного договору є гарантією спокійного сімейного життя, у якому кожен з подружжя буде впевненим у тому, що в разі якоїсь спірної ситуації він зможе розраховувати на виконання іншим з подружжя умов шлюбного договору.
Світлана Фединчук,
нотаріус, смт. Кути.
«Гуцульський край», №6, 6.02.2015 року