День Волонтера
5 грудня світ традиційно відзначає міжнародний День Волонтера. Волонтерська, добровільна, громадська діяльність — це підтримка, піклування та надання допомоги потребуючим, а також взаємодія між людьми для спільного вирішення проблем.
У світі волонтерський рух бере початок ще з далекого 1859 року, коли французький письменник-журналіст Жан Анрі Дюнан створив «Червоний хрест». Ця організація на волонтерських засадах надавала допомогу полоненим та пораненим. З того часу мало чого змінились, адже волонтери і далі безплатно помагають усім потребуючим. І хоча в Україні волонтерство з’явилося зі здобуттям Незалежності, але не стало масовим.
Активний розвиток волонтерського руху в нашій країні розпочався на Євромайдані, а в 2014 році волонтерами стали мільйони небайдужих людей. Зараз спостерігається найактивніша фаза розвитку волонтерства і це основна причина чому ми досі вільні і маємо власну державу, адже бійці добровольчих батальйонів теж на громадських засадах боронять нашу землю від російських окупантів.
Як слушно зазначив у своєму привітанні Президент України Петро Порошенко: «Волонтерство — надзвичайно важлива складова громадянського суспільства. Особливо важко переоцінити роль волонтерської діяльності в умовах, коли на нашу землю прийшла війна. Попри усі труднощі, які Українській державі доводиться долати, вражає згуртованість, патріотизм та небайдужість сотень тисяч українців».
В Косові вже півроку діє волонтерський рух «Свій за Свого», який займається забезпеченням всім необхідним для наших воїнів-земляків. За цей час даний рух став найбільш популярним в нашому районі і активістам, за допомогою патріотів, вдалося зібрати для нашої армії майже мільйон гривень. Хоча існують інші види та способи волонтерської діяльності – головне не бути байдужим і робити все, що в наших силах. Наприклад, нещодавно в Косівському інституті почали плести маскувальні сітки для військової техніки в зоні АТО. Долучитись може кожен охочий – такі сітки можна виготовляти і в інших навчальних закладах району, як це вже давно роблять в школах Коломийщини.
До речі, нещодавно в Косів завітав боєць добровольчого батальйону «Айдар» Микола Павлюченко. В рамках туристичного проекту «МапаКосів» та спільно з фотографом Романом Печижаком, ми показали йому справжню Гуцульщину – село Космач. Микола приїжджав на Косівщину не лише на відпочинок, а із закликом до косівчан — прийняти вдома дітей та молодь зі Сходу на час новорічно-різдвяних свят, щоб ознайомити їх із традиціями та колоритом Західної України. Це ж чудова ідея, яку також можна легко втілити.
P.S. Я займаюсь волонтерською діяльністю вже сім років і користуючись нагодою хочу привітати всіх, хто має відношення до цієї благородної справи. Цього року я відзначив День Волонтера в Івано-Франківську. Там активна молодь допомагає добровольчому батальйону «Азов», роздаючи в супермаркетах агітки і закликаючи земляків допомагати бійцям продуктами харчування. На мою думку, такий вид волонтерства є досить потрібним і успішним, тому його варто застосовувати і в Косові. Прямий контакт з людьми завжди дієвіший, аніж повідомлення прочитані в Інтернеті.
Часто можна почути, що люди, які займаються громадською та волонтерською діяльністю є «неправильні» — нещасливі в особистому житті чи не здатні збудувати успішну кар’єру і таким чином компенсують свою «неуспішну реалізацію» у суспільстві. Частково такі звинувачення справедливі, адже як казав Ісус Христос — багатий ніколи не зрозуміє бідного, як і здоровий не зрозуміє хворого. Лише людина, яка пережила горе чи важкі часи випробувань долі, в поєднанні з патріотичним та гуманним вихованням, здатна на самопожертву заради інших потребуючих людей. Не будьте байдужі!
Слава Україні!
