Обережно на воді!

Шановні мешканці району! Косівський районний відділ Управління ДСНС України в Івано-Франківській області звертається з проханням бути уважними та обережними на водних об’єктах, дбати про безпеку свого життя та оточуючих Вас людей.

Вода – чудодійний засіб оздоровлення організму. Купання дає людині фізичне та моральне задоволення, допомагає позбутися стресів. Але, на жаль, для декого відпочинок біля води закінчується трагедією.

Під час тривалого перебування у воді, під водою в людському організмі трапляються фізіологічні зміни, які впливають на стан людини і заважають нормальній життєдіяльності. В основному-це вплив температури (низька або підвищена температура води), вплив гідростатичного тиску (находження чоловіка під водою на значних глибинах) та удушення (наступає в момент утоплення людини).

Вплив температури на організм людини

З усіх фізичних властивостей води найбільше значення має її температура.

У холодній воді втрата тепла тілом залежить в основному від течії, тривалості перебування у воді й одягу людини. У воді витрачається набагато більше тепла, тому що на поверхні температура більш відповідає температурі тіла людини.

Споконвічно, при утопленні у воді кровоносні судини в шкірі скорочуються, і відчувається холодний озноб. Після цього судини розширюються, кровообіг збільшується і відчувається приємне почуття теплоти. Якщо вплив холоду дуже інтенсивний і тривалий, зміни в організмі починаються зі спазм кровоносних судин, що виражаються збільшенням блідості і синьо-фіолетового відтінку, що з’являється через параліч і розширення самих маленьких венозних судин. Подібним чином починають реагувати кровоносні судини і кістякові мускули, бруньки і серце, у той час як у судинах органів живота відбувається протилежний ефект. Усе це веде до перерозподілу крові в організмі. Після рясного харчування велика частина крові направляється до органів живота. Тому під час купання з повним шлунком виходять великі зміни в кровообігу, що приводять до так називаного ″Непритомностям під час купання″. Іноді вони приводять до смерті. Велике значення має не стільки абсолютна температура води, скільки різниця між температурою води і тіла.

Раптове занурення в холодну воду сильно нагрітого тіла може заподіяти ″шок від холодної води″ – друга причина раптової смерті при купанні. При зануренні в холодну воду поглиблюється й учащається дихальна діяльність, збільшується кровообіг у легеневих капілярах. Якщо в цей момент почнеться тиск, гіпоксія наступить набагато швидше. Під час плавання і пірнання, особливо в холодній воді, значно підвищується кров’яний тиск, що може викликати крововилив у мозок з гіпертонічними захворюваннями. Збільшується і виділення сечі. Посилена тепловіддача і переохолодження часто приводять до появи мускульних спазм і судин, що знижують значні фізичні можливості організму.

Гідростатичний тиск

Гідростатичний тиск діє на всю поверхню тіла і збільшується зі збільшенням глибини – на 1 м з 0,1 атмосферою. Кровоносні і лімфатичні судини стискуються й у результаті збільшення кількості обертової в серце крові. Це переноситься незалежно від здоров’я людини, але при серцевих захворювань може привести до важких перебоїв у кровообігу.

Перша допомога при утопленні й удушенні

Після витягнення потерпілого з води, головна задача: відновити подих  і кровообіг. Для надання першої допомоги необхідно, щоб кожен рятуючий мав основні уявлення про анатомію і фізіологію.

Приведення в почуття потерпілого здійснюється в три етапи:

• забезпечення свободи дихальних шляхів;
• забезпечення подиху – самостійно чи штучно;
• забезпечення кровообігу – самостійно чи штучно.

Забезпечення свободи дихальних шляхів вимагає здійснення ряду негайних, послідовних дій, а саме усунення води і сторонніх тіл з дихального шляху, й очищення легень:

• у воді усунення може бути зроблено тільки частково. Для цього варто нахилити голову потерпілого убік і розімкнути йому губи. За допомогою пальця потрібно витягти можливі сторонні предмети і зробити штучне дихання.
• на березі потерпілого покласти вниз обличчям, і тіло піднімати в області таза протягом 10-20 сек.
• Потерпілого покласти так, щоб його голова знаходилась нижче тіла.
• відкрити і почистити ротову порожнину від залишків води, сторонніх речовин, водоростей, піску, і т. д. По закінченні процедури тіло покласти в стабільне положення на бік, у роті в потерпілого залишити палець, оповитий марлею, хусткою чи частиною одягу;
• поставити голову в максимально закинуте назад положення для того, щоб відновити і підтримати прохідність (фаринози). Однією рукою рятувальник притискує чоло назад, другою піднімає підборіддя вгору і вперед.

Самостійний подих – після прочищення (фариноза) і забезпечення прохідності дихальних шляхів, рятувальник повинний установити чи має потерпілий самостійний подих. Якщо подих глибокий і ритмічний, потерпілий повертається в стабільне положення на бік і під постійним спостереженням залишається до прибуття лікаря.

Штучне дихання (штучна вентиляція) – використовується, коли подих потерпілого дуже порушений чи припинився.

Існує два основних способи штучного дихання:

• ручний метод штучного дихання – розсування за допомогою рук ремінного пояса, при якому грудна клітка розгинається до фази вдиху, а при стисканні її згинається до фази видиху;
• штучне дихання з видиханням повітря – це найефективніший метод. Існує два його різновиди: – “рот у ніс” і “рот у рот”.

Потерпілий знаходиться в положенні на спині. Рятувальник у положенні на колінах біля потерпілого. Він повинний набрати повітря глибоко в груди і із силою видихнути в рот чи ніс потерпілого. Під час штучного дихання рятувальник повинний стежити за грудною кліткою потерпілого. На початку потрібно зробити 5 швидких сильних видихів, щоб змінити газове середовище, після чого продовжити процедуру з ритмом близько 10, 12 чи 14 вдихів у хвилину. Вдихи можуть відбуватися через марлю чи хустку, покладені на обличчя потерпілого.

Штучне дихання можна робити за допомогою ручного портативного апарата.

Забезпечення кругообігу

Перші дії рятівника – установити чи в порядку кругообіг потерпілого. Це можна установити, перевіривши пульс на сонній артерії. Відсутність пульсу означає зупинку кровообігу. Недостатній кровообіг можна відновити за допомогою інтенсивного штучного дихання, піднявши ноги потерпілого вище голови. Якщо через 10-15 сек. не буде ніякої зміни, необхідно приступити до штучного кровообігу. Це метод, за допомогою якого стискають серце. Потерпілий лежить на спині, на твердій підстилці, землі, дошка і т. д., долоня однієї руки покладена на нижню половину грудної клітки. Друга рука покладена зверху першої. Рятувальник притискає грудну клітку до спини, використовуючи вагу свого тіла, так, щоб вона прогиналася на 3-5 см. у низ. Таким чином, серце стискується і виштовхує кров. Ритм стискає – від 60 до 80 ударів у хвилину. Стискання грудної клітки повинен бути досить сильним. Установлено, що необхідна маса – від 10 до 40 кг. сили. Руки не убираються протягом усього часу стискання.

Рекомендується чергування штучного дихання і штучного кровообігу. Найкраще, коли така дія відбувається двома рятувальниками в послідовності   1 вдих, 5 стискань. Серцеві зовнішні грудні стискання забезпечуються з ритмом від 60-80 у хвилину, а вдихи – 16-20 у хвилину. Якщо рятувальник один, він повинний починати штучне дихання з 3-5 вдихів, а після перевірки на наявність пульсу, продовжувати від 15 зовнішніх грудних стискань серця, чергуючи їх  з 2 швидкими вдихами.

Пам’ятайте! Купатися треба у призначених для цього місцях, на обладнаних пляжах. Інакше можна отримати травми ніг, які пов’язані із засміченням дна водойми скляними і металевими предметами. Тим більше не можна пірнати в незнайомих місцях. Діти до 12 років допускаються в воду тільки у супроводі дорослих.

Дно і береги річок кам’янисті, тому можна отримати важкі травми при паданні. Можна впасти, послизнувшись на мокрому і слизькому камені, коли тільки входиш у воду.

Щоб уникнути трагедій, необхідно знати й виконувати прості, але обов’язкові правила, серед яких:

• ніколи не пірнайте в незнайомому місці, а спочатку обстежте водойму й переконайтесь, що під водою немає каміння, залізяк, гострих кілків або ж мілин;
• уникайте води зі швидкою течією;
• ніколи не плавайте на одинці, особливо якщо не впевнені у своїх силах;
• не заходьте у воду в нетверезому стані;
• не купайтеся в необладнаних, неперевірених для цього місцях;
• постійно стежте за поведінкою дітей біля води;
• вчитися плавати або плавати діти можуть тільки під контролем дорослих.

Пам’ятайте: береженого і Бог береже, дотримання простих правил гарантуватиме Вашу безпеку.

Начальник Косівського РВ
Управління ДСНС в області
Василь Ковалюк