Революційний Миколай

Нарешті трохи виспавшись я можу написати про нашу акцію до Святого Миколая на #Євромайдан в Києві). Не знаю як так сталось, але те, що нам вдалось зробити разом — це подарунок долі. Взагалі, все, що відбувається на майдані це вже незабутньо. Але от у тебе народжується ідея, така крихітна і невідомо чи щось з неї буде. А далі, завдяки позитивній енергетиці людей ідея починає проростати і отримуєш такі гарнющі плоди, про які навіть не мріяв)

Почалось все з того, що свято Св. Миколая якось з дитинства було для мене особливим і, мабуть, найулюбленішим. Воно завжди було огорнене таємницею, містичністю, дитячою вірою та величезною радістю) пригадую як і в гуртожитку на Ворзелі я “розкручувала” ідею Миколайка. І цьогорічне свято не стало винятком, єдине що масштабність зросла. А це велика радість!))

Починалось усе на рівні кількох друзів, які розділили запал моєї ідеї (Анько, Лєра, ну і Лєна з Доцом у скайповому режимі)) але коли я вкотре приїхала на вечірній майдан, то зрозуміла, що до цієї справи можна залучити більше добровольців, а відповідно принести щастя більшій кількості людей) Отож після нічного (десь 4-та год ночі) оголошення про акцію зі сцени, вмить зголосився перший наш волонтер-герой Олег з Тернополя, який в той час стояв у варті на барикадах. Я ще навіть не встигла добігти до будинку профспілок, щоб повідомити дівчат про реєстрацію, а на столі вже лежав телефон першого добровольця)

Далі було розклейка самонаписаних оголошень по периметру майдан-території (що було не надто дієво). Взагалі, найефетивнішим виявився спосіб “полювання на волонтерів” безпосередньо з майдану. Ось так я ходила і вибирала своїх “жертв”)) буквально на виході з будинку профспілок я натрапила на Миколку з Донецька, який погодився одразу) а потім мені просто нереально підфортило і біля стелли я знайшла 7 чудових львів’ян (вони стали нашим головним резервом, ну просто нереально кльовезні людиска!!), які теж погодились одразу).

Спочатку ми планували на кожній пташці писати побажання від руки, але це було майже нереально враховуючи їх кількість, тож ми спільно з волонтерами і подругою Ірени Карпи, — Мар’яною, придумали штампувати їх печаткою, з написом: Оберіг Євромайдану” Вірю в тебе! ця ідея дуже всіх заперла)

Першого дня нас було 12, наступного приєдналось ще 3 дівчат з Києва, ще дівчинка Наталя з Тернополя і мій друг Тарас SENSAR з Косова (який потім став доленосним св. Миколаєм). Робота закипіла, а хлопці зі Львова знайшли додаткове фінансування і ми закупили більше кольорового паперу) загалом зроблено було близько 3,5 тис пташок (кльово, нє?))) і уявіть, що кожна паперова пташка зроблена з любов’ю і теплом)

Потім ми думали з чого зліпити одяг для Миколайка. Пішли з Анько на майдан в пошуках чогось блакитного або синього, в результаті знайшли офігєнську фіолетову ковдру, яку потім ще гарно оформили, надавши їй “святості” у формі жовтих паперових хрестиків на скоч. Корону для Миколая позичило нам спудейське братство КМА, за що страшенно вдячні)

Ще в нас був конфуз, коли нас у не надто ввічливій формі поперли з актового залу, бо там мали проводитись партій збори. Але, як то кажуть, нема злого, щоб на добре не вийшло) ми розмістились на підлозі у коридорі, неподалік прес-центру, попри нас проходило дуже багато журналістів, і всім було цікаво чим то ми таким займаємось) можу виділити 2+2, болгарське Ь TV, якесь польське та монгольське. Словом, було приємно настільки, що вальнули ще десь тисячу пташок)) на цьому етапі довелось відпустити наших львівських друзів, яким треба було повертатись домів (ми всі дуже хотіли, щоб вони залишились, але універ-сесія така справа, самі розумієте). Тож, спакували їм ящик канапок і попрощались, але думаю не надовго) Якщо хтось з вас це читає, то ще раз величезне вам дякую, ви просто КОСМОС!!!))

Не минуло і 1,5 год, як нам дозволили повернутись в актовий зал, де ми доробили герлянди на барикади, давали інтерв’ю журналістам, а також проводили музичну репетицію разом з паном Михайлом, — музикантом з досвідом. Так гарно репетирували, що головний помічник Руслани підійшов до нас і запропонував виступити на сцені, а ми сильно і не відпирались))

Згодом приєднались ще двоє дівчат — Оксана і Таня, які запропонували геніальний спосіб згортання герлянд, щоб не заплутувались. Ну і фактично, майже все було готово: коробки з пташками були обклеєні залишками кольорового паперу, набули святковості, майже в останній момент у нас намалювався крутий баяніст (теж не без допомоги добрих людей)

Ось так ми і відкрили ніч св. Миколая на головній сцені країни, перед виходом наша Оля придумала нам назву, — Революційний Миколай). Наш Тарас справився зі своєю місією на УРА, особливо, коли неочікувано для всіх нас запалив публіку своїм репом – «Косів» і «Місто К» під бітбокс Руслани) то просто треба було бачити і чути, тако словами не передаш))

Зі сцени ми не зійшли, а злетіли на крилах щістя)) а далі з музикою і веселощами попрямували до барикад розвішувати герлянди з наших пташок-оберегів, і роздавали пташок охоронцям, що стоять на варті вдень і вночі)

Ось так і відбулась наша МЕГО-акція, яка починалась з маленього) Всесвіт допоміг нам втілити цю ідею в життя, і ми страшенно з того тішимось) А усі мої волонтери стали справжнім подарунком долі, бо справді зібрались надзвичайно щирі, добрі, веселі та творчі люди. Без вас, мої хороші, нічого б не вийшло! Разом ми велика сила!) Вкотре переконалась, що мистецтво може принести дуже багато радості людям…

Рената Налисник

Share