Додатковий соціальний захист найбільш вразливих верств населення на ринку праці

Одним з головних напрямів соціального захисту безробітних є додаткова підтримка соціально вразливих верств населення у їх працевлаштуванні.

З 1 січня 2013 р. набирає чинності новий Закон  «Про зайнятість населення», стаття 14 якого регламентує:

1. До категорій громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, належать:

1) один з батьків або особа, яка їх замінює і:

  • має на утриманні дітей віком до шести років;
  • виховує без одного з подружжя дитину віком до 14 років або дитину-інваліда;
  • утримує без одного з подружжя інваліда з дитинства (незалежно від віку) та/або інваліда I групи (незалежно від причини інвалідності);

2) Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування; особи, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, бути прийняті на роботу;
3) особи, звільнені після відбуття покарання або примусового лікування;
4) молодь, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби (протягом шести місяців після закінчення або припинення навчання чи служби) і яка вперше влаштовується на роботу;
5) особи, яким до настання права на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» залишилося 10 і менше років;
6) інваліди, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;
7) особи, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, бути прийняті на роботу.

2. Для працевлаштування зазначених у частині першій цієї статті, громадян (крім інвалідів, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», норматив працевлаштування на роботу яких встановлюється згідно з Законом «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні») підприємствам, установам та організаціям з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб встановлюється квота у розмірі 5 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік.

3. Роботодавці самостійно розраховують квоту, зазначену в частині другій цієї статті, з урахуванням чисельності громадян, які на умовах повної зайнятості вже працюють на підприємствах, в установах та організаціях і належать до таких, що неконкурентоспроможні на ринку праці (крім інвалідів), і забезпечують їх працевлаштування самостійно. Роботодавці можуть звернутися за сприянням для працевлаштування цієї категорії громадян до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення і трудової міграції.

Обов’язковою умовою дотримання роботодавцями квоти вважають працевлаштування таких громадян відповідно до вимог частини другої цієї статті, про що роботодавці інформують щороку центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення і трудової міграції, у встановленому ним порядку.

В. ГУЦУЛЯК,
заступник начальника
відділу взаємодії з роботодавцями районного центру зайнятості.

Share