Європейський вимір Косівщини
Мова піде про історичний період, в якому тривалий час перебувала Галичина, а в тому числі й Косівщина, а саме з 1772 р. після того як 19 лютого Марія Терезія і Йосиф II підписали декларацію про поділ Польщі між Австрією, Росією та Прусією. У складі Австро-Угорської імперії Косівщина перебувала до останнього моменту існування імперії, точніше до листопада 1918 року.
Саме в цьому періоді набуває розмаху політичне життя в краї. Прагнення до творення власної політичної моделі управління, хоча навіть, у рамках, які регламентував уряд Австрії штовхав політиків краю до боротьби за свої права та утвердження власної самостійності. Каталізатором цього процесу слугувало скасування кріпацтва та звільнення з під гніту. Одразу українці створили свій політичний орган «Головну Руську Раду» у Львові.
У червні 1848 року відбулися вибори до австрійського сейму чи до Рейхстагу, під час яких з 96 депутатів (послів) Галичини, 35 місць зайняли українці. Започаткувавши традиції парламентаризму, українські депутати здобули шанс творити для свого краю нову візію, на нових підходах та засадах.
Серед депутатів було 23 селян, 8 священиків та 4 представників світської інтелігенції. Послами стали: священик з Яблунова Кирило Блонський, господар з Кутів Іван Ришко.
Зазначимо, що Кирило Блонський був представником духовенства, яке в той час займало високе місце у соціальній структурі. Представники греко-католицького духовенства були також громадськими діячами. Кирило Блонський народився в 1802 році в с. Уторопах. Протягом всього життя він займався громадською та культурною діяльністю, був активним діячем галицького культурного відродження. Він збирав народну творчість, працював над українською граматикою, знав латинську і німецьку мови. Це було позитивним фактором, адже всі засідання парламенту велися німецькою мовою. За свої кошти К.Блонський заснував декілька шкіл, активно виступав на захист українського народу, освіти та за скасування панщини.
Він перекладав рідною мовою оди Горація, твори Й.Ґете, заснував народні школи в Биткові, Шешорах і Прокураві, уклав українську читанку для сільських шкіл. У Відні підготував до публікації «Енеїду» І.Котляревського зі вступною статтею Я.Головацького (через терміновий від’їзд Блонського із столиці у зв’язку з розпуском парламенту поема не була надрукована).
Я.Головацький був одним із засновників «Руської Трійці». Будучи священиком у Микитинцях, Головацький часто гостював у Блонського.
Кирило Блонський заохочував Якова Головацького видати збірник «Сборник южноруський», який мав вийти в час спільного єднання усієї української нації.
Хочеться зробити висновок скільки ще недосліджених історій є в нашому краю, країні. На такому маленькому прикладі відображається загальноукраїнський рух. Наші посли у віденському парламенті показали, що ми славна українська нація. Вони прагнули вивести всіх українців на новий шлях свого історичного, культурного, соціального розвитку. Ми повинні ними гордитися і пам’ятати, що внесок у державотворчий процес здійснили й наші видатні земляки…
Богдан БЕЙСЮК,
с. Пістинь,
член координаційної ради Чернівецької міської молодіжної громадської організації «Студентське наукове історичне товариство».