Запровадження сертифікації виконавців робіт із землеустрою та землеоціночних робіт започатковує інститут персональної відповідальності
Земельна політика держави концентрується на остаточному розв’язанні проблем розвитку відносин власності на землю, формуванні цивілізованого ринку земель, розвитку іпотечного кредитування, удосконаленні системи земельних платежів, підвищенні ефективності державного управління земельними ресурсами, поліпшенню організації державного контролю за використанням і охороною земель.
На виконання нагальних завдань сьогодення у сфері земельних відносин спрямовано прийняття Верховною Радою України за основу законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо дерегуляції господарської діяльності з проведення робіт із землеустрою та землеоціночних робіт)».
Цим законодавчим актом передбачено скасування ліцензування господарської діяльності щодо проведення робіт із землеустрою та землеоціночних робіт та запровадження сертифікації виконавців, які виконують такі роботи.
Запровадження сертифікації виконавців робіт започатковує інститут персональної відповідальності за виконувані роботи та надані послуги. Законопроект дозволить обмежити державне регулювання господарської діяльності у сферах землеустрою та оцінки земель, стимулюватиме вільну конкуренцію на відповідних ринках, покращуватиме ефективність виробництва та сприятиме захисту прав споживачів послуг виконавців робіт із землеустрою та оцінки.
Якісно виконані роботи із землеустрою та оцінки земель та раціонально прийняті рішення під час здійснення землеустрою забезпечать зменшення порушень прав власників землі та землекористувачів, у тому числі і позбавлень цих прав через незаконну передачу у власність та користування земельних ділянок, а отже покращать інвестиційний клімат у країні.
З метою недопущення повної втрати контролю держави у сферах господарської діяльності щодо проведення робіт із землеустрою, землеоціночних робіт законопроектом запроваджується ведення Державного реєстру виконавців робіт із землеустрою та з експертної грошової оцінки земельних ділянок, що є превентивним заходом для недопущення виготовлення землевпорядної документації із порушенням вимог законодавчих та нормативних актів у сфері землеустрою та забезпечення підвищення її якості. Ця нова більш ліберальна модель державного регулювання базується на оцінці спроможності спеціалістів виконувати відповідні роботи.
Створення державного земельного банку дозволить забезпечити ефективне управління державними землями та пільгове кредитування малого і середнього бізнесу на селі
Верховна Рада України 6 вересня 2012 року ухвалила Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», яким доручено Кабінету Міністрів України передати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності до статутного капіталу державного земельного банку, який стовідсотково належить державі та не підлягає приватизації.
Зазначене дозволить забезпечити ефективне управління державними землями і реалізації державної політики на землях приватної власності (підвищення ефективності агровиробництва, реалізація публічних інфраструктурних проектів, розвиток сільських територій, створення об’єктів екологічної мережі тощо).
Таким чином, держава створює єдиного державного регулятора, наділеного повноваженнями розпорядження цими землями (купівля-продаж, міна, оренда, передача в оренду тощо) і достатніми фінансово-кредитними ресурсами для реалізації 4 основних завдань таких, як:
- створення недоторканого земельного фонду (банка земель) для забезпечення продовольчої безпеки держави (близько 30% консолідованих у зручні масиви сільськогосподарських угідь, щодо застосування сучасних агро технологій, відповідатиме рекомендаціям ООН;
- започаткування обмінного фонду земель як інструменту їх консолідації;
- максимально ефективне використання земель державної власності, як джерела доходу державного бюджету від їх оренди, купівлі-продажу;
- фінансово-кредитне забезпечення функціонування ринку земель сільськогосподарського призначення та фінансування середнього та дрібного товаровиробника, фермерських сімейних господарств.
Наявність 10,6 млн. га державних земель, а також прийняття в іпотеку приватних земель — основа для дешевого кредитування, консолідації земель, започаткування недоторканого земельного фонду, наповнення бюджету, тощо. Створення обмінного фонду земель банку можливе, за умов включення до нього 1,8 млн. га земель відумерлої спадщини. Ще одним з резервів наповнення обмінного фонду Державного земельного банку є 1,4 млн. га невитребуваних паїв, за умов визнання їх відумерлою спадщиною.
Функціонування Державного земельного банку дозволить вирішити питання наявної тотальної парцеляції сільськогосподарських земель, коли 27 млн. га земель роздроблені на 7 млн. часток, що створює труднощі для ефективного ведення сільськогосподарського виробництва. Середній розмір паю складає 4 га.
Вирішення зазначеного питання можливе при забезпеченні проведення робіт з консолідації земель з наступною здачею їх в оренду або здійснення операцій з купівлі-продажу земель, що збільшить вартість зазначених земельних ділянок та підвищить їх інвестиційну складову і дозволить поповнити державний бюджет.
Тому, на перших етапах функціонування Державного земельного банку буде проведення заходів з консолідації земель, що дозволить здолати негативні економічні, екологічні та соціальні наслідки парцеляції та забезпечить стабільні надходження від оренди земельних ділянок.
Сьогодні консолідованими можна вважати земельні ділянки загальною площею – 1,1 млн. га, які перебувають в користуванні державних сільськогосподарських підприємств, а також незначна їх частина із загальної площі земель запасу та резервного фонду, що нині – в тимчасовому користуванні різних суб’єктів господарської діяльності в вигляді єдиних земельних масивів.
Саме консолідація земель дозволить створити належні умови для запровадження агроландшафтного підходу господарювання на землі, при якому полезахисні лісосмуги, системи зрошення, водні об’єкти складуть єдиний природно-господарський комплекс, підтримка якого здійснюватиметься єдиним сільськогосподарським землекористувачем.
Внаслідок підвищення капіталізації Державного земельного банку сформується економічна база запровадження іпотеки земельних ділянок – однієї з головних складових формування ефективного сільськогосподарського виробництва та забезпечення в аграрній сфері відповідних умов для розвитку середнього та дрібного бізнесу. Вказане має забезпечити продовольчу безпеку та економічну стабілізацію держави.
В економічно розвинених країнах іпотека (застава) землі має широке поширення, насамперед тому, що це вивірена віками гнучка і вельми ефективна організаційно-правова форма ринкового обігу об’єктів нерухомості. Тільки вона дозволяє, не міняючи титулу власності, залучати довгострокові фінансові ресурси і одночасно здавати закладені ділянки в оренду, вести на них вигідну і необхідну для заставодавця діяльність.
За погодженням з Міністерством аграрної політики та продовольства України керівництвом Держземагентство України на сьогодні відпрацьовує концепт Державного земельного банку із залученням групи провідних фахівців європейських земельних банків, де ці процеси працюють успішно.
Концепт буде презентований у найближчий термін саме міжнародною групою вказаних фахівців Євросоюзу.
Концепт буде включати три складові, а саме:
- визначення основного оператора (земельна політика);
- визначення основних процесів ефективного управління землями державної власності (консолідація земель, розвиток сільських територій, тощо);
- визначення основних кредитно-фінансових функцій Державного земельного банку.
Концепція Державного земельного банку складається з двох частин. Перша – ефективне управління землями державної власності, консолідація земель, розвиток сільських територій. Друга – фінансово-кредитна установа, метою якої є розвиток малого і середнього бізнесу на селі за рахунок дешевих кредитів. Передбачається, що ставка повинна бути в середньому 8-9 відсотків річних. Нині ставка комерційних банків є мінімум удвічі більшою.
Управління та консолідація земель – досить дорогі процеси, які не може дозволити собі бюджет України. Тому Земельний банк в Україні повинен працювати на принципах самоокупності та самофінансування за рахунок ринкових операцій із землею. Таким чином, банк забезпечуватиме ефективне наповнення Державного бюджету. Крім того, Земельний банк забезпечить у державній власності сталі об’єми сільськогосподарських земель, що стане запорукою національної продовольчої безпеки.
Таким чином, створення Державного земельного банку є одним із важливих та прагматичних кроків держави у сфері економічних реформ, що позитивно вплине на надання іпотечних послуг та фінансову підтримку сільськогосподарського товаровиробника, фермерських сімейних господарств.
Р. БАРАНЮК,
начальник управління Держкомзему у Косівському районі.