Cпасибі вчителю!
Учителю! Пораднику і друже!
Ви вибрали дорогу не просту
Ми Вам сьогодні дякуємо дуже
За Вашу працю вчительську святу
Вчитель — одна із найблагородніших і найвідданіших професій у світі. Іноді вчителі віддають все своє життя чужим дітям, які з роками стають, як рідні. В слові вчитель поєднано все: слово, пісня, думка, праця, відданість роботі, не помічаючи, як швидко пливуть роки.
Мені хочеться розповісти Вам про людину, яка все своє життя присвятила школі, учням, громадській роботі. Це знаний нами і шанований усім селом, районом, областю, країною — Ярослав Ярославович Андрусяк.
Народився він в Чехословаччині в 1932 році, але в тому ж році батьки переїхали на проживання в селище Великий Бичків Закарпатської області. Навчання в школі, в гімназії, а потім Чернівецький університет на географічний факультет. Навчання давалося легко. Так здобув спеціальність — економічна географія. Після закінчення університету був направлений на роботу в Кобаківську середню школу на посаду вчителя географії, але в 1956 році був запрошений на роботу в Чернівецький університет географічний факультет і здобув спеціальність економічна географія. Брав участь у створенні Економічного Атласу в Чернівецькій області. Робота була для нього цікавою. Потім робота в Станіславському обласному статистичному управлінні старшим економістом капітального будівництва. І скрізь, де б не працював Ярослав Ярославович його любили і поважали за його людяність і доброту.
Та доля все ж таки знову привела його казковими стежками в чарівні Кобаки. З 1958 року Ярослав Ярославович знову працює в Кобаківській середній школі. Працюючи там, він організував перший туристичний гурток — одноденні та багатоденні походи. Улюбленими маршрутами для гуртківців були Чорногірський хребет, полонини Закарпаття та багато інших. Одночасно з туристсько- краєзнавчою роботою він був лектором Товариства «Знання». За цю роботу був нагороджений званням «Заслуженого працівника культури УРСР». За туристську і краєзнавчу роботу був нагороджений грамотами Міністерства Освіти та Відділу Освіти Івано-Франківської області, значком «Відмінника народної освіти України». Також було присвоєно звання «Вчитель–методист».
В 1998 році Ярослав Ярославович організував останню екскурсію учнів та вчителів місцевої школи на Говерлу, і в тому ж році вийшов на заслужений відпочинок.
З іменем Ярослава Ярославовича пов’язано дуже багато : шкільні уроки, туристські походи по Івано-Франківщині, Закарпаттю, Чернівецькій області.
В дев’яностих роках він написав нарис «Економіко-географічний нарис села Кобаки», який увійшов у книгу про Кобаки під назвою «Звиженський храм» (автор-упорядник Марія Равшер), історію Воздвиженської церкви.
В серпні місяці Ярославу Ярославовичу минуло 80 років. Та хіба ж це літа. Коли в нього душа молода. Він активний учасник художньої самодіяльності села, а також співає в церковному хорі. Його тепло вітало ціле село : виконком сільської ради, церковний комітет церкви Воздвиження Чесного Хреста, школа, друзі, родина, сусіди, колеги. Були квіти, дарунки і щирі слова пошани.
Оксана Стусяк, 11 років, село Кобаки, Косівський
район, Івано-Франківська область,
учениця 7 класу Кобаківської ЗОШ 1-111 ступенів.
