Дорогі наші співвітчизники, дорогий український народе!
Ми, представники українських громад світу, висловлюємо велике занепокоєння щодо подій, які нині відбуваються в Україні. Найбільше обурені ганебними деформаціями прав і щирих сподівань щодо поліпшення життя українців. Нас не можуть не турбувати «новітні» намагання влади вкрасти те найцінніше, чим може пишатися наш народ — українську мову.
Нас розкидано по світу, але незважаючи на це, ми переймаємось вашими проблемами і тим майбутнім, до якого крокує Україна. Ми є вашими однодумцями, у чиїх серцях болить і кричить Україна.
Уже вкотре лукаві антиукраїнські сили намагаються протягнути ухвалення ганебної і зрадницької угоди чи то закону про надання російській мові в Україні статусу другої державної. Це лукаве запроданство нашої мовно-духовної спадщини на користь і замовлення зухвалих політичних зайд Росії, які, перекреслюючи всі норми міжнародного права, втручаються у справи суверенної держави – України. Підтримання цього закону – це ґвалтування наших культурних потреб, геноцид нашого рідного слова, голокост над нашими сподіваннями і над самою державністю.
Хіба не є божевіллям, що в незалежній суверенній Українській державі 70% церков і монастирів підпорядковано Московському патріархату? Телерадіоефір на 80% заповнено російськомовними передачами? У відносно невеликій Україні діє близько 19 абсолютно російських театрів. І це незважаючи на те, що співвідношення українського і російського населення в Україні становить 73% і 20%. То чому в Україні повинні бути панівними чужа мова, чужа культура? Можливо тому, що у Верховній Раді російських функціонерів зібралася вже така кількість, яка може блокувати прийняття доленосних для України рішень, і навпаки, приймати рішення, вигідні для Росії? Тому сьогодні, як ніколи раніше, потрібно рятувати українську мову в Україні.
Зрештою, уряд України повинен зважати й на те, що українською мовою розмовляють понад 50 мільйонів земляків, які живуть у 47 державах світу.
Отже, шановні панове урядовці, ви дуже хотіли бути українськими керманичами. Відтак, — будьте ж ними та не ганьбіть себе перед усім цивілізованим світом своїм політичним фарисейством. Усвідомте, що поки жива мова – живий народ! Поки живий народ – є державний лад і суверенність.
20 років Незалежності – це вагомо, це переконливо, це вже поступ новітньої історії і дороговказ у наше Українське майбуття. Тож усі разом виступімо на захист нашої рідної мови. Врятуємо її, то врятуємо і авторитет, який десятиліттями, а то і сотнями літ, напрацьовували наші пращури. Відстоїмо Мову, то значить, бути нам Державою і бути нам НАРОДОМ! – гідним і шанованим у всьому цивілізованому світі. Тож єднаймося, люба родино, в нашій спільній боротьбі проти антиукраїнських дій і відвертого глуму над Україною! Слава Україні!
Заклик до співвітчизників підготувала редактор незалежного сайту українців Росії «Кобза», член Національної Спілки журналістів України Наталя Литвиненко-Орлова (Мурманськ).
