Кір наступає

Кір — надзвичайно контагіозна гостра інфекційна хвороба (переважно дитячого віку), яка характеризується інтоксикацією, підвищенням температури тіла, катаром слизових оболонок дихальних шляхів, появою плямистого папульозного висипу, що покриває шкіру хворого.

Кір є однією з найбільш поширених вакцинокерованих інфекційних хвороб, що передається повітряно-крапельним шляхом. Серед тяжких ускладнень кору найчастіше спостерігають  пневмонію, енцефаліт та ураження очей, що може призводити до втрати зору. Смертність від цієї хвороби коливається від 1до 5% і більше. Протягом багатьох століть вважали, що на цю недугу повинна захворіти практично кожна дитина. Якщо людина не хворіла на кір у дитинстві та не була щеплена проти цієї інфекції, то при інфікуванні вірусом у дорослому віці захворювання має дуже тяжкий перебіг.

До початку широкого використання вакцини (кінець 1970-х років)  кір був дуже поширеним у світі. Щороку реєстрували майже 2,6 мільйона летальних випадків.

Клінічні прояви кору важко сплутати з іншою недугою. Від моменту контакту з хворим до прояву хвороби минає максимум 21 день. Починається він, як правило, з підвищення температури, до 38-39 градусів, з’являються кон’юнктивіт, надсадний кашель.

Такий стан триває від трьох до п’яти днів. Після цього настає період висипань. Температура підвищується до 40 градусів.
Висипання спершу з’являються на слизових рота, на обличчі, за вухами, мають плямистий папульозний характер — у перші дні елементи висипки бувають окремі, а пізніше зливаються. З кожним наступним днем висипка опускається нижче: на тулуб, на руки, на ноги, а на обличчі починає бліднути. Висока температура утримується протягом усього періоду висипання, посилюються прояви кон’юнктивіту.

Після закінчення висипання стан людини поліпшується. На місці хворобливих пухирців залишається пігментація, яка згодом може відлущуватися. Сприйнятливість до кору не залежить від віку людини.

Єдиною, захищеною від кору віковою групою, є діти перших 3-х місяців життя, які народилися від матерів, що мають протикоровий імунітет. Після 3-х місяців життя вроджений імунітет знижується, і до 6-9 місяців діти стають сприйнятливими до кору. Проте, якщо мати дитини не має імунітету проти кору, то малятко сприйнятливе до захворювання з перших днів життя.

Для кору властива осінньо-зимова сезонність, характерна періодичність, тобто її підйоми і спади через кожні 2-3 роки.

Єдиним шляхом профілактики кору та запобігання ускладненням від нього є проведення дітям профілактичних щеплень, внаслідок чого і виробляється імунітет до хвороби. Найбільшому ризику та розвитку ускладнень піддаються нещеплені діти раннього віку.

Інфікуватися на кір може будь-яка особа, яка не має специфічного імунітету, тобто та, яка не була вакцинована або яка одужала після перенесеної хвороби. Сьогодні світова спільнота вважає вакцинацію найбільш економічним і доступним засобом боротьби з інфекціями та засобом досягнення активного довголіття для всіх соціальних груп населення — як у розвинутих країнах, так і в країнах, що розвиваються.

І кожна людина повинна зробити вибір — пройти вакцинацію або піддати ризику себе, оточуючих і своїх дітей.

А. УЗЮМОВ,
головний лікар Косівської райСЕС.

Share