Порядок оплати праці працівників

Питання оплати праці в Україні регулюють КЗпП України, закони України «Про оплату праці» (далі — Закон), «Про колективні договори і угоди» та інші нормативно-правові акти.

На найманих працівників суб’єктів підприємницької діяльності — фізичних осіб (далі — Власник) поширюються загальні норми трудового законодавства, в тому числі з питань оплати праці.

Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до законодавчих актів й колективного договору (на підставі укладеного трудового договору).

До зобов’язань власника належать забезпечення достовірного обліку виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці. Власник зобов’язаний повідомити працівника про загальний розмір заробітної плати з розшифровкою за видами виплат, розміри та підстави відрахувань з неї і суму заробітної плати, що належить до виплати.
Підтвердженням факту одержання заробітної плати є особистий підпис працівника у платіжній відомості.

Під час звільнення працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, проводиться у день звільнення.

Днем звільнення вважають останній день роботи. Працівникові має бути повністю виплачено заробітну плату, включаючи оплату праці за останній день роботи, компенсацію за невикористані дні відпустки, вихідну допомогу в разі скорочення тощо.

Про нараховані суми, належні працівникові під час звільнення, власник або уповноважений ним орган повинен заздалегідь письмово його повідомити.

У разі невиплати у відповідні терміни з вини власника належних сум звільненому працівникові виплачують його середній заробіток за весь час затримання виплати до дня фактичного розрахунку. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.

В. ГАЛАМАСЮК,
заступник начальника управління праці та соціального захисту населення РДА.

Share