Мистецтво спілкування і чуйність — основні риси соціальних робітників
Починаючи з 1999 року, в Україні в першу неділю листопада відзначають День працівника соціальної сфери.
Про роль цієї сфери у долі незахищених верств у районі ведемо розмову з директором територіального центру соціального обслуговування управління праці та соціального захисту населення райдержадміністрації Юрієм Радишем.
— Юрію Петровичу, що є головним у діяльності очолюваного Вами територіального центру?
— Надання допомоги одиноким престарілим, людям з обмеженими фізичними можливостями, в яких немає рідних, котрі, згідно із законом, повинні би їх доглядати. Тому ці функції у нашому районі здійснюють соціальні робітники нашого центру.
— Напевно, це досить нелегка праця?
— Відомо, що найважча робота – робота з людьми. А ми маємо справу з категорією людей, які вимагають особливо чуйного ставлення, доброти, терпеливості у їх обслуговуванні. Тому треба володіти мистецтвом спілкування, умінням зрозуміти проблеми і душу хворої чи одинокої людини, особливо, якщо вона знаходиться у відчаї або в крайній скруті. А таких людей у районі чимало. На сьогоднійшній день наш територіальний центр обслуговує 396 осіб.
Соціальні робітники прибирають приміщення, в разі потреби – готують їжу, транспортують хворих і немічних у медичні заклади, виконують роботи на присадибній ділянці, доставляють ліки, продукти харчування, здійснюють оплату за комунальні послуги, тобто, роблять все, що передбачено законом про соціальні послуги.
Тому праця соціальних робітників, хоча і благородна, але справді нелегка. Крім обслуговування людей відповідних категорій, соціальні робітники допомагають територіальному центру в організації благодійних і святкових обідів, з нагоди державних свят: днів Перемоги, людей похилого віку, людей з обмеженими фізичними вадами, річниці УПА та свята українського козацтва, а також інших.
Отримуючи трохи більше тисячі гривень зарплати, вони офірують на благодійні обіди продукцію, вирощену на власній присадибній ділянці, молочні та м’ясні продукти. Слів вдячності заслуговують всі соціальні робітники, зокрема Марія Хім’як (Косів), Ольга Бельмега (Малий Рожин), Галина Будз (Кути), Марія Перцович (Середній Березів).
Не можу не згадати добрим словом і працівників Яблунівського стаціонарного відділення для постійного та тимчасового проживання, які цілодобово надають медичну допомогу одиноким, престарілим та немічним особам.
Я також щиро вдячний меценатам нашої Косівщини і з-за кордону. За кошти Бьорна Штенделя з Німеччини в Яблунівському стаціонарному відділенні для постійного та тимчасового проживання одиноких і престарілих повністю замінені старі віконні рами на нові металопластикові. Пані Ліза з Баварії подарувала для цього ж відділення холодильник і пральну машину-автомат.
З чуйністю ставляться до проблем незахищених верств населення підприємці району Володимир Брошкевич, Світлана Лоп’янецька, Віталій Пузіков, Галина Вакарюк, Лідія Ярич, Анна Михлюк, Володимир Данильців. Особливо я вдячний колективу кредитної спілки «Косівська» на чолі з Оксаною Довгун — постійному меценатові всіх благодійних обідів, які проводить наш територіальний центр.
Духовну частину цих обідів та інших заходів в районі забезпечує неодноразовий лауреат міжнародних гуцульських та інших фестивалів, народний самодіяльний фольклорний ансамбль «Осіннє золото» нашого територіального центру. Його керівники — Зоряна Романів і Ярослава Мамчук. У репертуарі цього колективу – театралізовані гуцульські вечорниці з піснями, танцями, дотепними жартами, різдвяний і великодній фольклор, авторські і народні пісні.
Хочу акцентувати, що сфера нашої діяльності отримує велику підтримку держави: постійно зростає рівень фінансування на обслуговування незахищених верств населення. Відчутна підтримка голови райдержадміністрації Ярослава Івановича Шинкарука. Він завжди цікавиться проблемами в діяльності територіального центру.
З нагоди Дня працівника соціальної сфери щиро вітаю всіх працівників соціальної сфери з їхнім професійним святом, бажаю міцного здоров’я, злагоди в їхніх сім’ях, прихильності та чуйності до людей!
— Дякую за розмову!
Василь ГЛІБЧУК.
