Про свободу пересування територією України та реєстрацію місця проживання громадян України, іноземців та осіб без громадянства

Реєстрація місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні здійснюється відповідно до положень Закону «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». Його дія поширюється як на громадян України, так і на іноземців та осіб без громадянства, які на законних підставах перебувають у нашій державі.

Місце перебування — це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає менше шести місяців на рік. Місце проживання — це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає понад шість місяців на рік. Тобто фізична особа може мати лише одне зареєстроване місце проживання та необмежену кількість зареєстрованих місць перебування.

Реєстрація місця проживання особи — це внесення відповідних відомостей до його паспортного документа із зазначенням адреси житла. Цю інформацію вносять також до реєстраційного обліку відповідного органу виконавчої влади з питань реєстрації.

Законні підстави перебування на території України для її громадян — це належність до громадянства України, для іноземців та осіб без громадянства — реєстрація на території України паспортного документа або наявність посвідчення на постійне або тимчасове проживання в Україні, або документів, що посвідчують отримання статусу біженця чи притулку в Україні.

Громадянин України (незалежно від віку), а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов’язаний протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати його.

Для реєстрації місця проживання особа подає: письмову заяву, паспортний документ, квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати, два примірники талона зняття з реєстрації.

До паспортних документів належать: паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, для іноземців та осіб без громадянства — посвідчення на постійне або тимчасове проживання.

Заява є єдиною підставою для реєстрації місця проживання, а її зразок та інші необхідні для реєстрації документи затверджує Кабінет Міністрів України.

Якщо дитина не досягла 16-річного віку, для реєстрації її місця проживання надають свідоцтво про народження. Діти віком від 15 до 18 років подають заяву про реєстрацію місця проживання особисто.

Відповідно до положень статей 141 та 160 Сімейного кодексу України місце проживання неповнолітньої дитини реєструється за місцем проживання одного з батьків, за згодою обох батьків, які мають рівні права та обов’язки щодо дитини. Виходячи з цього, батьки неповнолітньої дитини, як її законні представники, зобов’язані подати до органів внутрішніх справ заяву про реєстрацію місця проживання новонародженої дитини у десятиденний термін після державної реєстрації факта народження дитини (одержання свідоцтва про народження).

Проживання без реєстрації місця проживання тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 51 грн.).

Допущення громадянами у займаних ними житлових приміщеннях проживання осіб без реєстрації місця проживання тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 51 грн.).

Закон передбачає можливість оскарження порядку рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових і службових осіб з питань свободи пересування, вільного вибору місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування) та відповідальність осіб, винних у порушенні вимог цього Закону.

Михайло РЕБЕНЧУК,
начальник СГІРФО Косівського РВ УМВС.