Косів пісенний і поетичний
Косів – чудове, неповторне у своїй мальовничості містечко – справжня перлина Гуцульщини. Воно славиться по всій Україні та за її межами, передусім, унікальними скарбами – шедеврами декоративно-прикладного мистецтва та їх самобутніми талановитими творцями – професійними митцями та народними умільцями. Цих людей по праву можна назвати карпатськими самородками й самоцвітами. Знаємо і радіємо з того, що про мистецький Косів досить щедро написано в багатьох книгах, журналах і газетах.
Про Косів пісенний, на жаль, мовлять досить скромно, хоча своє щире слово про наше місто сказали здібні поети і самодіяльні композитори Косівщини.
Якщо зібрати вірші, пісні, прозові образки про Косів, вийшла б гарна книжка. На першій сторінці була б надрукована пісня-гімн «Косів – гуцульська перлина». Автор тексту – відомий поет-пісняр Василь Гостюк, автор мелодії – самодіяльний композитор з села Города Лук’ян Пророчук.
Для шанувальників пісенної творчості хочеться подати текст цієї пісні повністю:
Піднялося сонце над сині Карпати,
Сховались потоки у трави рясні.
О, краю мій рідний, Гуцульщино-мати,
О, Косове милий, ти – в серці моїм.
Приспів:
Косів – гуцульська перлина,
Краю мосяжників і різьбярів.
Кращого краю на світі не знаю,
Сповнений щастям і сповнений мрій.
***
Історія нашого роду нетлінна –
Пройшла крізь епохи усіх поколінь.
Нескорений гуцул не став на коліна –
Міцніший від криці за правду стоїть.
Приспів:
***
Цвіте-розквітає моя Україна,
Сплітаються в долях життєві стежки.
Народе гуцульський, росте твоя зміна,
На гордість, на славу, і вже – на віки.
Приспів:
Косів оспіваний у поезіях і піснях відомого поета, члена Національної спілки письменників України Богдана Радиша-Маринюка. В циклі віршів «Кольори міста» читаємо такий:
У Косові зійшлись усі кольори.
Ти серед них
Свої загубиш очі.
Тут кожна крапля
Кольором горить,
І кожен лист
Веселкою тріпоче…
Бери ці кольори,
Коли весна,
Або, тим більше,
Коли тиха осінь.
Я кольорів даю замість вина,
Коли до мене приїжджають в Косів…
Заслуговує на увагу вірш Тараса Девдюка «Косову»:
В чистих шкатулках – зорі далекі,
Нитки веселки – на рушниках,
Сонячні квіти – на дзбанах і глеках –
Казка співає в умілих руках.
Косове, тихе гуцульське містечко!
Серед усіх найвідоміших міст
Я б тебе також, як місто мистецтва,
Радо на карту всесвітню заніс.
На цьогорічному фестивалі гуцулів з уст аматорів сцени звучатимуть пісні про Косів. Це будуть своєрідні диво-квіти у вінок доброї слави гуцульському містечку. Як гірські чуркала, джерельця, потоки зливаються у широку повноводну ріку, так митці й умільці, здібні аматори покажуть на фестивалі плоди своїх золотих рук і чутливих до краси сердець. Віриться, що на цьому форумі-святі буде всебічно, багатогранно показана самобутність гірського краю з усіма його принадами і чарами, духовні і культурні надбання Косова.
Іван МИСЮК,
член правління Асоціації самодіяльних композиторів Косівщини «Струни серця».