Вісь, навколо якої обертається правове поле

15 червня 1996 р. Верховна Рада прийняла Конституцію України.

15 років… Саме стільки відділяє нас від тієї доленосної миті, коли незалежна Україна визначила для себе, яке майбутнє обрати та як до нього йти. Прийнята Конституція увібрала в себе філософію європейця, який відчуває себе повноправним членом світової спільноти, світогляд українця з одвічним прагненням свободи і незалежності.

Конституція демократичної держави — це вісь, навколо якої обертається правове поле, це — система, яка забезпечує взаємодію усіх елементів демократії в державі, це — перший важіль, який приводить у дію складний законодавчий механізм.

Історія української конституційної думки представлена багатьма прізвищами українських державних діячів — Григорія Андрузького і Михайла Драгоманова, Івана Франка і Дмитра Донцова, Миколи Міхновського та Михайла Грушевського. 29 квітня 1918 року Центральна Рада ухвалила нову Українську Конституцію, яка у багатьох пунктах випереджала час. Вона першою в Європі задекларувала права нації на розбудову своїх культурних інституцій, свободу пересування, можливість добровільного виходу з громадянства, скасування смертної кари тощо.

Багато з перерахованих вище прав були зафіксовані у Загальній Декларації Прав Людини, прийнятою у 1948 році Організацією Об’єднаних Націй.

Складний шлях пройшла українська Конституція від 1918 до 1978 років. Тільки за радянських часів вона змінювалась чотири рази і фактично повторювала постулати конституцій Російської Федерації або колишнього Радянського Союзу.

Понад 70 років Україна корилася чужинським законам. Але такою була історія нашої держави, її доля.

Визначаючи ті ключові події, які відбулися в історії України наприкінці XX століття, ми обов’язково мусимо згадати насамперед Акт проголошення незалежності та прийняття Конституції 28 червня 1996 року. І хоч їх розділяють п’ять років, прийняття Конституції стало тією необхідною політико-правовою подією, яка дозволила стверджувати про вихід українського державотворення на якісно новий рівень.

Українська держава йдучи власним шляхом поступово готувала власну Конституцію. Процес її становлення був тривалим, складним і болісним, розтягнувшись на шість років. За ці роки Верховна Рада внесла майже двісті поправок до Конституції 1978 року, в ході яких відбулись зіткнення різних політичних інтересів, часто непримиренних, що призводило до політичного протистояння і гострих конфліктів. За ці роки було вироблено три повноцінних проекти, які давали змогу не лише підійти до самого моменту прийняття Основного Закону держави, а й згладити протиріччя. Важливо і те, що конституційний процес в Україні не перетворився на механічне перенесення на наш ґрунт різного роду доктрин і положень з іноземних моделей державного устрою.

Прийняття в 1996 році нової Конституції України заклало підвалини для розбудови в нашій країні правової держави. Разом з тим, цей документ сам по собі не означає, що таку державу громадяни України вже мають. Її формування — це тривалий багатоплановий процес, на початку якого ми тепер перебуваємо.

Проте вона стала для України нормативно-правовим документом нового покоління,  насамперед через свою скерованість на конкретну  людину.

З моменту прийняття Конституції мільйони українців відчули себе повноправними господарями своєї долі. Україна повноправно увійшла у світове співтовариство, зріс її авторитет на міжнародній арені. До дотримання статей Конституції все частіше повертаються громадяни, які стоять на варті втілення її норм і положень у реальне життя.

Втім, Основний Закон не є незмінним на всі часи, як і все земне. У світі немає ідеальних конституцій, оскільки усі вони — творіння людей, а не слово Боже. І наша Конституція не виняток. Вона, безумовно, передбачає можливість внесення змін і доповнень відповідно до потреб розвитку суспільства.

Якщо ми хочемо жити в демократичній, правовій державі, маємо її збудувати власними руками, керуючись власними думками. Хочемо жити в європейській країні — маємо створити Європу в Україні — з високими європейськими стандартами та традиціями української цивілізації.

Роман ФІЛІПОВИЧ,
начальник управління юстиції в Косівському районі.

Share