Книга про Рожнів
Дивно, але ні в Інтернеті, ні в доступних мені газетах досі не знайшов повідомлення про вихід з друку поважної за обсягом і змістом книги “Рожнів: нариси історії села” (Львів: видавництво “Сполом”, 2010.– 480 с. Упорядник – проф. В.Погребенник). Не знаю, як це розцінять рожнівчани – що, можливо, одну з перших рецензій на книгу про їхнє родинне село написав гуцул з-за Сокільського, однак і мовчати далі несила, адже сказати є про що і врешті-решт книжки друкуються для того, аби про них знали і намагались роздобути та прочитати.
Львівське видавництво “Сполом” уже не вперше друкує матеріали про Косівщину, причому це, як правило, добротні речі й поза всяким сумнівом раритети з точки зору історії. Адже мине щонайменше кілька десятків років, коли хтось набереться “моці”, аби видати книгу про рідне село більшого об’єму і кращої якості, та й хто зна чи станеться таке колись…
Рожнів, як відомо, є другим за розміром та кількістю жителів населеним пунктом Косівщини після Космача, але ось по формату “Нарисів історії…” лишив позаду й Космач, і всі села разом взяті, і якби не “Містечко над Рибницею” Ігоря Пелипейка, то перевершив би й сам райцентр! Зібравши докупи два десятки ентузіастів та “мобілізувавши” до справи й “чужаків” (наприклад, космачанина Петра Сіреджука), рожнівчани, образно кажучи, “втерли носа” багатьом не лише на Косівщині, але й у всій Україні, за що їм честь і хвала!
Їхня книга вийшла на славу: тут і кольорові ілюстрації, і фундаментальні розвідки, і всесторонній, об’єктивно-нейтральний аналіз подій минувшини, статистичні матеріали, іменні реєстри – одним словом практично все, що було можливо “накопати” в архівах та зафіксувати з розповідей старожилів, побачити й почути на власні очі зараз, зафіксувавши доступним нині кожному фотоапаратом. “Історія – не власність короля” – написав поет зі Снятинщини Петро Шкраб’юк, тож читаючи “Рожнів” я переконався в об’єктивності цих рядків. На сторінках книги “мирно співіснують” комуністи (стор. 436-438) з членами ОУН та вояками УПА (стор. 421-426), тож кожен знайде собі тут розділ для найбільшого задоволення, адже як говорить гуцульське прислів’я – “З одного дерева хрест тай лопата”, причому у господарстві потрібне і одне, і друге.
Звичайно, хтось із героїв нарисів про Рожнів порахує, що про нього написано замало, або сказано “не того” забагато, однак величезна робота, виконана авторським колективом і упорядником може мати лише одну оцінку – “відмінно”! Рекомендую розшукати, прочитати – в першу чергу не рожнівчанам – повчитися підходу до справи і видати щось подібне всім – від Снідавки до Акришори, та Великого Ріжна до Трача.
Читав і заздрив Василь ГУМЕНЮК з Яворова
07.04.2011 р.
