Пора на відпочинок

Більшість батьків думають про те, як допомогти своїй дитині дати гідну освіту. На нинішній день  це вимагає немалих коштів. І ось,  нарешті, ваше чадо отримало диплом  й омріяну професію. Але влаштуватись на роботу ще більша проблема, ніж здобути освіту. Не є таємницею, що «без плеча»  та відповідної винагороди  отримати  роботу  шансів мало.

Однією з причини цього явища є те, що  питому вагу  в бюджетних установах  займають пенсіонери, які, крім пенсії,  ще й зарплату отримують. Автор цього матеріалу має моральне право порушувати це наболіле питання, бо сам у день досягнення пенсійного віку звільнився з роботи. Дружина, яка вчителювала, теж  не затрималася в школі – звільнила місце для молодих педагогів.

Про пенсіонерів  в освітній галузі складають анекдоти. Розповідають, що одна вчителька, прийшовши у клас,  запитувала дітей, чи не бачили, де її шапка.

Діти  відповіли: «Ви  прийшли до школи без головного убору». А якось  мав необережність спитати вчительку-пенсіонерку зі своєї вулиці, чому вона не йде на пенсію. У відповідь почув, що молоді  не хочуть на роботу. Тоді конкретизував запитання: чому не звільняє місце? Відповіді не було. Отож, не безпідставно дотепники називають школи «будинками перестарілих».

Про медицину теж варто б згадати. Чомусь  лікарі-пенсіонери не поспішають полишати свої робочі місця. Тому невідомо, кому може бути  на прийомі гірше: пацієнтові чи немічному лікареві. Мої знайомі  пенсіонери-медики кажуть, що вони не на роботу йдуть, а  відробляти «деньку».

В час економічної кризи  свідомим пенсіонерам, що утримуються на роботі за рахунок  бюджету, варто подумати не тільки про цю проблему, але і тих молодих перспективних юнаків і дівчат, які мають відповідну освіту, а застосувати свій потенціал на користь суспільству не можуть,  бо є безробітними.

В. ГАНЦЯК,
пенсіонер.

Share