Сказ — надзвичайно небезпечна хвороба

Сказ — надзвичайно небезпечна інфекційна хвороба, яка су¬проводжується тяжким ураженням центральної нервової системи і завжди закінчується смертю.

Сьогодні ця хвороба залишається однією з найважливіших проблем як охорони здоров’я, так і ветеринарної медецини. За нанесеними економічними збиткам вона посідає п’яте місце, і десяте — серед причин смерті людей (за значимістю) у структурі інфекційних хвороб.

Щорічно в світі гине від сказу 55 тис. людей і більше 10 млн. отримують необхідні щеплення.

Зараження сказом відбувається в основному через укуси, подряпини, нанесені людині хворими тваринами. Вірус сказу – нестійкий (у навколишньому середовищі зберігає свої властивості до декількох годин; при кип’ятінні — до 2 хвилин) і може проникнути через пошкоджені слизові оболонки.

Головними носіями сказу є дикі тварини — 46% (лисиці, єнотовидні собаки, вовки), а також собаки (21%), кішки (12%) і ВРХ (11,5%).

Інкубаційний період становить в середньому 30-50 днів, деколи 10-90 днів, у рідкісних випадках —більше 1 року. Розділяють три форми сказу: буйна, тиха, атипова. Клініка сказу у людини проявляється у 3-х стадіях: початкова (депресія), збудження, параліч.

При укусах, подряпинах, заслиненнях будь-якими тваринами обов’язково потрібно звернутись до лікувальних закладів, де потерпілому нададуть першу медичну допомогу: ретельно промиють рану струменем води з милом, тобто вимиють вірус, оброблять краї рани 70-відсотковим спиртом або 5-відсотковою настоянкою йоду, накладуть стерильну пов’язку.
За наявності показань, призначать курс щеплень.

Основними причинами захворювання людей на сказ є:

• небажання (або незнання про необхідність) щепитися проти сказу;
• пізнє звернення за меддопомогою, відповідно, запізнілий курс щеплень;
• перерване профілактичне лікування;
• порушення режиму під час проведення щеплень (вживання алкоголю тощо).

Нестійку епідемічну ситуацію зі сказу спостерігають у країнах СНД, зокрема, в Російській Федерації. В Україні за останні 11 років епідемічна ситуація зі сказу також нестійка — зареєстровано 32 випадки захворювань у 15 областях. А за 10 місяців 2010 року в країні зареєстровано 3 випадки захворювань людей на сказ, зокрема, по одному у Харківській, Тернопільській, Донецькій областях. Захворювання підтверджені лабораторно. Зазвичай, джерелами збудника сказу були не щеплені проти сказу домашні собаки.

За медичною допомогою з приводу укусів тваринами звертаються 100-120 тис. осіб, 18-20 тис. щеплюються проти сказу. Значна кількість постраждалих відмовляється від щеплень або перериває їх курс.

За 2010р. випадки сказу серед тварин та людей у нашому районі не реєструвалися.

За 9 місяців 2010р. за медичною допомогою до лікувально-профілактичних закладів району звернулося 89 осіб з приводу покусів (собаками — 66, з них бродячими —11; котами — 21, з них бродячими — 4; вовком — 1 та 1 — с/г твариною). Щеплення призначено 23 особам.

Повний курс лікування отримало 8 осіб.

Проблема боротьби та профілактики сказу є не тільки ветеринарною і медичною, але й загальнодержавною. Оскільки тенденція до виникнення нових вогнищ сказу зберігається, то необхідне комплексне здійснення заходів з боротьби зі сказом органами державної ветмедицини, охорони здоров’я, виконавчої влади, органів внутрішніх справ, житлово-комунального, лісового, мисливського господарства.

Основою їх ефективного проведення є боротьба з безпритульними тваринами, контроль за утриманням домашніх тварин, проведення планових заходів щодо зниження чисельності лисиць, незалежно від термінів полювання, профілактичні щеплення проти сказу собак, кваліфікована і своєчасна допомога людям, які потерпіли від укусів тварин.

Рекомендуємо не залишати без уваги укуси, подряпини та ослинення, завдані вам й іншим людям чи тваринам тваринами-хижаками. Потрібно звертати увагу і на поведінку тварин, особливо нещеплених проти сказу.

Беручи до уваги те, що сказ невиліковна хвороба, при найменшій підозрі на сказ треба повідомити ветмедицину та санітарно-епіде¬міологічну службу, обов’язково звернутися за кваліфікованою медичною допомогою в лікувальні заклади району.

На сьогоднішній день тільки вчасна, кваліфіковано проведена первинна хірургічна обробка ран та вакцинація проти сказу може вберегти потерпілих людей від смертельних наслідків
захворювання на сказ.

Власникам тварин необхідно ізолювати підозрювану на сказ тварину. Тільки щеплення домашніх улюбленців проти сказу з метою профілактики може вберегти їх від цієї хвороби.

В. Волковецький,
заступник начальника управління ветеринарної медицини
у Косівському районі.

Л. Гавронська,
завідувач епідеміологічним відділом.