Боротись за депутатський мандат треба чесними методами

Відповідь на статтю «Я люблю Косівщину».

З початком цьогорічної передвиборної кампанії деякі кандидати в депутати, як не дивно, вирішили здобути собі прихильність виборців, своїми нечесними і неправдивими звинуваченнями Національного природного парку «Гуцульщина». Особливо активно розігрує цю карту кандидат у депутати до обласної ради М.І. Данилюк, який випустив з цією метою спеціальний агітаційний буклет та постійно порушує дану тему на зустічах з виборцями. Він навіть пробує довести, що створення Парку було якоюсь примхою невеликої кількості людей району. Насправді створення Парку ініціювала громадськість району. Обговорення відбувалося в усіх населених пунктах, чию територію передбачалося включити у Парк.

На той час у межах району уже діяв регіональний ландшафтний парк «Гуцульщина» площею 50 тисяч гектарів, створений на численні звернення науковців, громадськості, з метою збереження цінних природних комплексів Косівщини.

25 червня 1998 року Косівська районна рада одноголосно прийняла рішення про створення на базі регіонального ландшафтного парку «Гуцульщина» Національного парку. 28 грудня 1999 року рішення про створення Парку на Косівщині прийняла теж одноголосно 11 сесія Івано-Франківської обласної ради третього демократичного скликання. Багато громадських організацій, у тому числі «Зелений світ», яку очолював М. Цьок (пізніше борець проти Парку)…

Наукове обґрунтування створення природоохоронної установи теж було виконане. Працювала наукова експедиція. Її очолювала доктор біологічних наук, один з авторів Червоної і Зеленої книг України Тетяна Андрієнко. Науковці вивчали ситуацію і матеріали тривалий час і науково обгрунтували, що ця територія (взагалі вся Косівщина), а особливо та, що ввійшла у Парк, є надзвичайно цінною за збереженістю рідкісних рослин і тварин, тому її необхідно негайно взяти під охорону. Тому створення Національного природного парку «Гуцульщина» було включено в загальнодержавну програму формування національної екомережі України на 2000-2015 роки, прийняту Верховною Радою України. 14 травня 2002 року, після розгляду поданих всіх передбачених діючим законодавством документів, Президент України видав Указ № 456 «Про створення Національного природного парку «Гуцульщина».

На території Парку добре розвинена туристично-рекреаційна інфраструктура, працює багато баз відпочинку, санаторіїв; функціонують гірськолижні траси з підйомниками. Тут прокладено екологічні пізнавальні стежки, інтенсивно розвивається кінний туризм, сільський зелений туризм, етнотуризм. Косівщина — осередок самобутніх звичаїв, побуту та культури гуцулів, їх декоративно-прикладного мистецтва. Звісно, що ніякої загрози соціально-економічному розвитку району НПП «Гуцульщина», про що бідкається пан Данилюк, не несе, а, навпаки, є гарантом безпечного природокористування та сталого розвитку. Зокрема, за 2002-2009 рр. фонд зарплати становив 8 087 375 грн., сплачено податків та загальнообов’язкових платежів до фондів на суму 4 758 500 грн.

Саме так. А створений саме завдяки величезним зусиллям пана Данилюка і його прибічників «Райагроліс», замість поповнювати загальну казну, тільки висмоктує з неї (районного бюджету) гроші на своє утримання. Тим більше за «Райагролісом» закріплено в районі 19700 га (45,54%), Кутським держлісгоспом 15956 га (36,89%), а за НПП «Гуцульщина» — 7600,45 га (17, 57%). Як бачимо з конкретних цифр, за НПП закріплено всього 17,57% лісових угідь, а не «дві третини чи майже половину всієї території району», як стверджує Данилюк М.І.

Але «захисників простих гуцулів» це не цікавить. 4 березня 2007 року на території Косівського району за рішенням районної ради була спроба провести референдум, на якому виборцям пропонувалося відповісти на єдине запитання: «Чи згідні Ви, щоб районна рада прийняла рішення (надала висновок) про погодження надання земель лісового фонду 32271 га Національному природному парку «Гуцульщина»? За витієватими фразами приховувалися справжні наміри організаторів та ініціаторів заходу (у першу чергу голови районної ради Присяжного Р. І., депутата районної ради Данилюка М.І. і декількох їхніх прихильників, у першу чергу приватних власників фальшиво створеного у Черганівці так званого маєтку Святого Миколая) — відібрати у НПП «Гуцульщина» лісові угіддя і роздерибанити їх на свій розсуд і смак. Однак людей обманути не вдалося, які на винесене питання проголосували ногами — бо до виборчих урн прийшло лише 29,7 процента від загальної кількості громадян району, включених до тих, що мають право брати участь у місцевому референдумі. Тому, звісно референдум визнали таким, що не відбувся, оскільки в ньому взяло участь менше половини громадян, внесених у списки для голосування. Ось декілька цікавих фактів з референдуму: на 18 год. (голосування тривало з 7 год. до 20,год) в голосуванні на 58 дільницях взяло участь лише 20% виборців. Дільниця у лісництві в селі Космачі: за списком 338 виборців, проголосувало 337 (20% людей там офіційно тоді було на заробітках); у Баня-Березові: о 18 год. проголосувало 119 осіб, а за З0 хвилин їх кількість збільшилася на 300 чоловік. Показовим є і той факт, що найбільша явка людей була у населених пунктах, де Парк взагалі не має лісових угідь, а найменша явка була саме в населених пунктах, де Парк має свої лісові угіддя. Наприклад на референдум у Косові, де функціонує НПП «Гуцульщина», до виборчих урн прийшло всього близько 6%, у Смодній — 5,4%, у Старому Косові — 4%, у Пістині — 11,8% і15,6% (2 дільниці), у Вербовці — 13,4%, і 18% і т.д.

Тепер про одне з рішень, на яке посилається Михайло Данилюк. Деякі сільські ради за порадою занадто зацікавлених лісокористувачів почали відміняти свої попередні рішення про входження до Парку. Але як можна відмінити рішення сільської ради після Указу Президента? Через це 21 рішення, що стосується створення і функціонування Парку скасоване судами різних інстанцій.

Варта би нарешті схаменутися Данилюку М.І. та навести лад у своїй «господарці» в урочищі «Дубина» (природно-заповідний фонд у кварталі №21 пл.3 га, яку він одержав на території НПП «Гуцульщина» для оздоровчо-рекреаційної діяльності без зміни цільового призначення з дотриманням природоохоронного режиму та без права капітального будівництва). Що з того вийшло, свідчить перевірка Державної інспекція\ї з контролю за використанням і охороною земель, яка прямо і недвозначно вказує: «За інформацією управління з контролю за використанням та охороною земель у Івано-Франківській області (далі — Управління), розпорядженням Косівської районної державної адміністрації від 17.06.2004 № 195 ПП «Гош» надано в оренду терміном на 49 років із земель Кутського держлісгоспу земельну ділянку площею 3,0959 га для рекреаційних та туристичних цілей, про що укладено відповідний договір аренди, який зареєстровано в Косівсьому районному відділі Івано-Франківської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» за № 040430600045 від 30.06.2004.

Перевіркою встановлено, що зазначений договір укладено без розробки та затвердження в установленому законодавством порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та без її вилучення у попереднього землекористувача (Кутський держлісгосп), чим порушено вимоги статей 116, 123, 124, 149, 151 Земельного кодексу України, «Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів», який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2004 № 427 та «Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №677… Земельна ділянка, що передавалась у оренду ПП «Гош», відносилась до земель природно-заповідного фонду. Таким чином, розпорядження Косівської районної державної адміністрації від 17.06.2004 № 195 про передачу в оренду земельної ділянки ПП «Гош» прийнято з перевищенням власних повноважень та в порушення зазначених норм законодавства України». Окрім того М. Данилюк самовільно захопив земельну ділянку, на якій збудував постійні і тимчасові споруди, дамбу, створивши штучну водойму (ставок), затопивши значну частину червонокнижних рослин та 115-тирічні дубові насадження.

І на закінчення. Треба сказати, що Данилюк М.І. не завжди воював з парком, а був його чи не найбільшим його прихильником, до тих пір, поки він сподівався, що це дозволить заволодіти чи не всіма лісами району. Для підтвердження сказаного подаємо декілька речень з його листа тодішнім голові Івано-Франківської ОДА Р. Ткачу і голові обласної ради В. Брусу: «Відвідавши НПП «Гуцульщина», в ході зборів ми переконались, що колектив парку під керівництвом директора Пророчука В.В. за недовгий час своєї роботи, в несприятливих умовах з боку органів місцевої влади, досягли значних результатів у своїй діяльності, зокрема створено добру матеріальну базу, проведено значний об’єм природоохоронних заходів, посаджено нових культур на площі кілька десятків гектарів, котрі були вирубані попередніми лісокористувачами і не заліснені, успішно реалізуються цікаві наукові програми, створюються сприятливі умови для розвитку туризму, ведеться відповідна еколого-освітня робота. Незаперечним є факт, що НПП «Гуцульщина» є однією з найкращих державних установ району, з роботою якої можна ознайомлювати будь-яку представницьку делегацію України чи з-за кордону, позитивно оцінює діяльність парку державна служба заповідної справи Міністерства природного середовища. А тому вважаємо абсурдним постановку питання про доцільність функціонування НПП «Гуцульщина», яке не відповідає державним інтересам, а тим більше суперечить Указу Президента України В.Ющенка №838 від 23.05.2005 року «Про заходи щодо дальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні», в якому розвиток природно-заповідної справи визнано одним з найважливіших пріоритетів довгострокової державної політики України»

Іван Кашевко,
голова трудового колективу НПП «Гуцульщина»