До збалансованого природокористування

При збереженні оптимального стану довкілля збалансований (сталий) розвиток окремих громад, територій і суспільства загалом передбачає забезпечення гідного, високого рівня життя нинішніх та прийдешніх поколінь. Для Косівщини – це раціональне використання, збереження та відтворення унікальних природних, рекреаційних, трудових ресурсів, біокліматичного потенціалу, історико-культурної спадщини, піднесення рівня і якості життя населення. В той час, як у більшості країн концепція сталого розвитку стала засадничою, в нашій державі це питання ще не вийшло із фази розмов і декларацій. Чіткої стратегії і тактики, конкретного плану дій щодо збалансованого розвитку країни і окремих територій, а тим більше — конкретних значущих заходів на державному, регіональному і на місцевому рівнях немає.

Для Косівського району визначальними економічними пріоритетами збалансованого розвитку окреслені рекреаційна індустрія та різні форми туризму, в тому числі екотуризм, етнотуризм, кінний, вело, сільський, зелений і ін. Поряд із розбудовою інфраструктури рекреаційної галузі (готелів, баз відпочинку, туристичних об’єктів тощо) важливою ланкою сфери обслуговування туристів, гостей та мешканців краю є забезпечення екологічно чистими рослинними та тваринними продуктами харчування (ягодами, грибами, фруктами, овочами, м’ясом, бринзою, молоком тощо). Для вирощування здорової, екологічно чистої продукції тут є всі можливості та передумови: порівняно низький ступінь забруднення ґрунтів, вод, атмосфери шкідливими середниками, мальовнича природа, багата культурна спадщина, недостатньо задіяний потужний людський та агроекологічний потенціал території, що здатний забезпечити одержання достатньої кількості високоякісної екологічно чистої продукції. Проте на ринках, у торговій мережі, здебільшого продається сільськогосподарська продукція з інших регіонів, навіть країн, а її якість не завжди відповідає санітарним та споживчим нормам. Ця продукція часто містить надграничні концентрації пестицидів, нітратів, консервантів, що замість джерела вітамінів спричиняють виникнення у людей, особливо у дітей, різних розладів, алергії, навіть важких захворювань. Лише у літні місяці можна придбати деякі культивовані та дикорослі ягоди, овочі.

Окрім суниць садових (ягід, полуниць) із ягід найбільшим попитом користуються чорниці (афини) та брусниці (ґоґодзи), надходження на ринок яких нерівномірне і нестабільне. Природні запаси цих ягід щораз скорочуються і не покривають зростаючих потреб харчової, фармацевтичної, рекреаційної індустрій. Природні запаси не безмежні, а збирачів стає щораз більше. За останні роки попит на афини і ґоґодзи значно збільшився, а ринкові ціни підвищилися в 3 – 7 разів. Для декого це один із небагатьох способів заробити якийсь гріш на прожиття, для інших — активно відпочити, набратися здоров’я, запастися цілющими продуктами на зиму. Ажіотаж на ринку, особливо на карпатські ягоди, спричинили декілька факторів: радіоактивне забруднення деяких регіонів України (зокрема Полісся, де збирати ягоди не рекомендується), збільшення числа туристів, гостей, рекреантів, масова заготівля ягід іноземними фірмами для виробництва фармакологічних препаратів та харчових добавок і, що найголовніше, — їх унікальні і різноманітні цілющі властивості.

Поки ще не вкрай виснажені і не спустошені природні місцезростання та з метою забезпечення зростаючого попиту на екологічно чисту продукцію (ягоди, овочі, фрукти, лікарські рослини, гриби), істотного підвищення зайнятості та життєвого рівня населення, охорони і відтворення біорозмаїття, доцільно налагодити культивування ягід і лікарських рослин в індивідуальних селянських та фермерських господарствах, туристичних оселях, рекреаційних установах тощо на засадах екологічного землеробства, а також організувати заготівлю і переробку рослинницької продукції на місцях. Це сприятиме виробництву необхідної кількості цілющої продукції, зниженню дефіциту і ажіотажу на ринку, попередженню надмірного виснаження природних ресурсів. У деяких країнах вирощування ягід, грибів, лікарських рослин вельми прибуткове і є важливою складовою сільськогосподарського виробництва, харчової та фармацевтичної індустрій.

Наші дослідження та досвід місцевих аматорів свідчить про можливість та екологічну й економічну доцільність вирощування в краю багатьох видів продукції, яка нині завозиться. Зокрема на Косівщині можна з успіхом вирощувати столові та технічні сорти винограду, культурні сорти чорниці високої, брусниці, журавлини, безколючкової ожини, помідорів, інші овочі та фрукти. Практично район може забезпечити не тільки своїх мешканців, гостей та рекреантів більшістю видів екологічно чистої рослинної та тваринної продукцій (за винятком екзотичних тропічних та субтропічних культур), але й постачати таку продукцію до інших регіонів.

Останнім часом щораз більшого зацікавлення набуває вирощування окультуреної чорниці високої чи американської. За споживчими якостями та фармакологічними властивостями ягоди культурних сортів чорниці високої подібні до нашої дикорослої чорниці (афини). Чорницю високу називають ягодою майбутнього, блакитним скарбом, блакитним лікарством, ягодою комп’ютерної ери, новою сенсацією тощо. Бо вона є справжньою коморою цінних і різноманітних біологічно активних речовин, які мають важливе значення в дієтичному харчуванні, лікуванні та профілактиці численних захворювань. Неможливо знайти іншу прибутковішу ягоду, яка за сприятливим поєднанням різноманітних і численних біологічно активних речовин та багатогранною позитивною дією на людський організм може зрівнятися з чорницею чи перевершити її.

Окрім чорниці високої дуже перспективною і прибутковою є культура брусниці (гогодзів) і журавлини. Проте обсяги культивування культурних сортів цих видів значно нижчі, але невпинно зростають завдяки великій лікувальній і споживчій цінності ягід. 10 – 20 арів ягідника, облаштованого відповідно до вимог новітніх агротехнологій, можуть забезпечити роботою і стабільним прибутком 1 – 2 особи.

Цікавим, цінним і повчальним є досвід аматора Костюка Василя із Косова, який на своїй присадибній ділянці вирощує понад двадцять сортів винограду та найраннішої ягідної культури (дозріває у травні) — жимолості камчатської тощо. У його саду щорічно дозрівають і дають високі врожаї навіть такі південні столові сорти як Перлина Криму, Аркадія, Кодрянка, Чауш та інші. При тому якість винограду (смак, величина грон та ягід) практично не поступається привезеному із Півдня України, а за цілющими властивостями навіть перевершують останні, бо не містять небезпечних отрутохімікатів, які масово застосовуються на промислових плантаціях.

Ягідництво та виноградарство на Прикарпатті можуть стати і очевидно стануть одними із провідних та дохідних галузей рослинництва.

Маємо два виходи: у повному обсязі задіяти наявний природно-ресурсний потенціал, забезпечити виробництво екологічно чистої сільськогосподарської продукції, зокрема ягідництва та тваринництва або спостерігати, як багатіють наші сусіди за наш рахунок. Необхідна розумна економічна політика, спрямована на підтримку селянських господарств, створення обслуговуючих, закупівельних та переробних кооперативів, розсадників, розплідників, спеціалізованих магазинів тощо. Важливо закласти основи екологічно зорієнтованого землеробства, яке б забезпечувало отримання повноцінної екологічно чистої продукції та оптимізацію довкілля. Екологізація агротехнологій є визначальною умовою стратегії сталого (збалансованого) розвитку краю.

Любомир Держипільський,
кандидат біологічних наук, завідувач
наукового відділу НПП „Гуцульщина”.

Share