Пам’яті Володимира Озаркевича

У часи австро-угорського (1772-1918) та польського (1919-1939) панування в Галичині через брак української світської інтелігенції важливу роль у просвітянському національному та громадському русі відігравали священики, які проявили себе як письменники, композитори, культурно-громадські діячі.

Від початку ХХ століття Українська Греко-Католицька Церква послідовно солідаризується з національно-культурницьким і національно-визвольним рухом. Завдяки великому авторитету серед людей, чимало священиків у різний час були обрані послами до австрійського парламенту і галицького сейму. Більшість з них виступали в обороні прав українського народу. Одним з таких священнослужителів був Володимир Озаркевич, греко-католицький священик, культурний і громадський діяч, син депутата галицького сейму та австрійського парламенту Івана Озаркевича.

Народився Володимир Озаркевич 13.02.1853 року в с. Белелуя (тепер Снятинський район). В 1879 році закінчив семінарію і був направлений парохом у своє рідне село. А з 1883 року його переводять у с. Новоселицю, пізніше – у Скопівку. У 1887 році консисторія переводить отця Володимира Озаркевича до Сільця, що недалеко від Івано-Франківська. Отець Володимир був надзвичайно лагідною і тактовною людиною. Це одна з найшляхетніших постатей нашої культури.

Його дружиною була Ольга Рошкевич, колишня наречена І.Франка. У 1908 році В.Озаркевича перевели до Вижнього Березова, де він прожив до кінця свого життя. Одночасно отець Володимир служив і в Нижньому Березові, де і був похований. Озаркевич був членом народного комітету, а тому брав участь у всіх виборчих кампаніях до австрійського парламенту і галицького сейму. Був він також діяльним членом товариства «Просвіта». По сьогоднішній день березуни свято шануютьпам’ять отця Володимира Озаркевича. Про це свідчить і той факт, що з ініціативи пароха нашої церкви, віце-декана о. Ігоря Полюка та за підтримки громади села реставровано пам’ятник на могилі священика В.Озаркевича. Чудова огорожа, гранітна плита та відновлений пам’ятний хрест радують око березунів, для яких ця свята справа стала виявом поваги до священика, який обстоював інтереси березунів та своєю пастирською рукою благословляв їх на гідне людини життя.

Під час освячення відновленого пам’ятника отець Ігор у своєму зверненні до парафіян наголосив, що такі святині треба берегти, бо це не тільки історія, це той благодатний ґрунт, на якому ми маємо засівати добрі зерна, аби з них виросли справжні духовно багаті люди.

Звичайно, щоб побачити цю історичну пам’ятку такою, якою вона зараз стала, потрібні були кошти. Чимало зусиль у вирішенні фінансових питань доклав отець Ігор, церковне братство на чолі зі старшим братом Ігорем Семином, громада села. Щирі слова подяки заслуговують жителі села Андрій Ільницький та Василь Склепович, які зробили вагомий внесок для фінансової підтримки цього заходу. Щоб допомогти березунам краще пізнати цю величну постать, у бібліотеці села є тематична поличка «Озаркевичі – рід подвижників», а також проведено бесіду за книгою відомого краєзнавця, односельчанина П.Арсенича, яка містить цікавий матеріал про життя і діяльність всієї родини Озаркевичів.

Г. Вітковіцька,
прес-секретар духовного центру с. Н.Березова, завідувач бібліотекою.

Share